Італійська федерація видів спорту на льоду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Італія
Association crest
Назва Італійська федерація видів спорту на льоду
Заснована 1908
Член ІІХФ 24 січня 1924
Президент Карл Лінтер
Рейтинг ІІХФ (чол.) 16
Рейтинг ІІХФ (жін.) 17
Офіційний сайт

Італійська федерація видів спорту на льоду (італ. Federazione Italiana Sport del Ghiaccio, FISG) — організація, яка займається проведенням на території Італії змагань з хокею із шайбою. Утворена у 1908 році, член ІІХФ з 24 січня 1924 року. Об'єднує більше 100 клубів, понад 6,707 зареєстрованих гравців (із них 1,200 дорослих). У країні 11 відкритих майданчиків зі штучним льодом і 9 хокейних залів. Найбільші Палаци спорту у Кортіна д'Ампеццо («Стадіо Олімпіко дель Гьяччо») — 10 000 місць, Мілані («Стадіо дель Гьяччо»), Больцано («Стадіо дель Гьяччо») і Турині — 5000.

Зміст

[ред.] Історія

Перші спроби грати у хокей в Італії за канадськими правилами були зроблені у 1911 році у Турині ковзанярських клубом «Валентіно» — «Цірколо Паттінаторі Валентіно». Тоді була створена перша хокейна команда. Розвитку гри у країні сприяв і американець італійського походження Леон Куалья, який у 1920-х роках почав пропагувати хокей у Північній Італії. Однак батьком італійського хокею прийнято вважати Франка Ронкареллі, який чимало зробив для того, щоб нова гра стала популярною у країні.

У 1920-х роках в Італії стали створюватися хокейні клуби. Перший хокейний зал побудований у 1924 році у Мілані, а у майданчиків з'явилися господарі — Хокейний клуб «Мілано», культивували раніше роликовий хокей. Число хокейних клубів постійно зростало, і у 1935 році була створена перша національна ліга, до якої увійшли 7 команд. Найбільш популярний став хокей на півночі країни, де на зимових курортах гірських районів багато майданчиків і ковзанок із природним льодом.

В італійських хокейних командах багато іноземних гравців, особливо канадців, італійського походження, які допускалися до ігор за національну збірну. Серйозним гальмом розвитку хокею в Італії була і залишається слабкість національних тренерських кадрів. Майже у всіх командах працюють фахівці із Канади, Великобританії, США, Чехословаччини.

У 1970-ті роки найсильнішими у країні стали клуби з «нехокейного» у минулому Південного Тіролю: «Валь-Гардена», «Больцано», «Бруніко», «Мерано». У них виступають чимало канадців італійського походження, а також хокеїстів із європейських країн.

[ред.] Турніри

Перший чемпіонат Італії відбувся у 1924—25 роках. Формула проведення чемпіонатів часто змінювалася. У 1970-х і початку 1980-х років 7—9 клубів, як правило, на першому етапі грали у 4 кола, а потім 4—6 кращих з урахуванням боніфікації — в 2 кола. З 1983—84 років проводилися серії фінальних матчів: спочатку 8—10 команд грали у 2—4 кола, а потім 6—8 кращих клубів зустрічалися у чвертьфінальних, півфінальних та фінальних матчах (до 3 перемог).

Чемпіони Італії: «Мілан» (Мілан) — 1925—1927, 1930, 1931, 1933, 1934, 1947, 1948 і 1950; «Кортіна» (Кортіна д'Ампеццо) — 1932, 1957, 1959, 1961, 1962, 1964—1968, 1970—1972, 1974 і 1975; «Д'яволі Нері» (Мілан) - 1935, 1936, 1949 і 1953; АМДГ (Мілан) — 1937, 1938 і 1941; «Мілан-Інтер» (Мілан) — 1951, 1952, 1954, 1955 і 1958; «Д'яволі» (Мілан) — 1960, «Больцано» (Больцано) — 1963, 1973, 1977-1979, 1982-1985 , 1988, 1990, 1995—1998, 2000; «Валь-Гардена» (Валь-Гардена) — 1969; «Гардена» (Валь-Гардена) — 1976, 1980 і 1981; «Мерано» (Мерано) — 1986 і 1999; «Варезе» (Варезе) — 1987 і 1989, «Мілан» (Мілан) — 1991, «Девілс» (Мілан) — 1992-994, «Азіаго» (Азіаго) — 2001, ХК «Мілано Вайперз» (Мілан) — 2002—2005.

[ред.] Гравці та національна збірна

Збірна Італії перший матч на чемпіонаті Європи провела у березні 1924 року у Мілані зі збірною Франції (0:12).

Кращого результату на чемпіонаті світу збірна Італії досягла у 1994 році (6-е місце), на чемпіонаті Європи — 1929 (4-е), на зимових Олімпійських іграх — у 1956 році (7-е).

Найсильніші гравці Італії різних років:

  • воротарі: В. Болла, Ф. В'яле, Д. Тільяні, Д. Корсі, Девід Дельфіно, Майк Розаті;
  • захисники: А. Фонтана, Д. Паскуалотто, Б. Манно, Н. Гассер, Е. Костнер, М. Амодео, Д. К'ярсіа, Д. Белліо, Д. Томассоні, М. Маструлло, Р. Нарделла, К. Бартолоне, Л. Інсам, Р. Оберраух;
  • нападники: Р. Де Тоні, Е. Кротті, Д. Браудуарді, Р. Де Марчі, А. Інсам, А. Да Рін, Р. Браньяло, М. Майр, М. Павлу, К. Фареллі, Р. Де П'єро, Бруно Дзаррілло, Гаетано Орландо, Мауріціо Мансі, Маріо Кітарроні, Р. Рамозер, Л. Топатіч.

[ред.] Література

  • Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т.. — М.: Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами