Італійський страйк
Страйк італійський, обструкція — різновид страйку, при якому персонал буквально дотримується робочих та службових інструкцій, норм, за одночасного збереження їхньої присутності на робочих місцях, одна з форм протестної боротьби тих, хто працює, проти погіршення трудових відносин. У ряді випадків, сповільнення темпу роботи виникає через те, що чітке виконання різноманітних норм неможливе, небажане, а інколи навіть і шкідливе для загального робочого потоку. Робітник, який страйкує може перестати виконувати неформальні обов'язки, забрати долю самовіддачі та альтруїзму із робочих задач, почати працювати незграбно.
Приклад[ред. | ред. код]
1 серпня 2010 року на Полтавському ГЗК відбувся італійський страйк.[1][2]
Наслідки[ред. | ред. код]
Внаслідок уповільнення роботи працівників усіх основних робітничих професій відвантаження гірничої маси скоротилося на 40 відсотків, Полтавський ГЗК призупинив роботу трьох із чотирьох печей із випалювання котунів і фактично працює на чверть своєї потужності. Ці дані наводить профспілка.
Протидія керівництва
На початку розвитку страйку керівництво замінило водіїв БєлАЗ-ів завезеними робітниками, які працювали під охороною.[3]
Керівництвом комбінату було внесено зміни в інструкцію з охорони праці: відтепер водіям кар'єрних самоскидів заборонено, без необхідності рухаючись на малій швидкості, перешкоджати іншим транспортним засобам. Також вилучено з інструкції заборону обганяти інші автомобілі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Працівники кар'єру Полтавського ГЗК почали «італійський страйк» [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] — УНІАН, 02 серпня 2010 р.
- ↑ «Італійський страйк» на Полтавському ГЗК [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Зоря Полтавщини, 9 серпня 2010 р.
- ↑ На Полтавському ГЗК спроба придушити страйк [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] — прес-служба ВО «Свобода», 10 серпня 2010 р.