Ітурійський конфлікт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ітурійський конфлікт
Друга конголезька війна
територія конфлікту
територія конфлікту

територія конфлікту
Дата: 1999 – 2003
Місце: Ітурі, Демократична Республіка Конго
Результат:
Сторони
плем'я Ленду:

Міліція Май-Май

плем'я Гема:

RCD-Kisangani
FAPC
Уганда Уганда


ДР Конго ДР Конго
ООН (MONUC)
Європейський Союз Європейський Союз (Artemis)

Командувачі
Жермен Катанга (FRPI)

Метью Нгуджоло Чуї (FRPI)
Етьєн Лона (FNI)
Кобра Матата (FRPI/FPJC)
Мбаду Абіраду (FRPI)[1]
Какадо Барнаба Юнга (FRPI)

Джером Какваву (FAPC)

Уганда Джеймс Казіні
ДР Конго Фал Сікабве
ООН Бабакар Гає[2]

Військові сили
FRPI: 1,000 (2015)[3] Невідомо
Втрати
оціночно: 60,000 загиблих військових та цивільних (1998–2006)[4]

Ітурійський конфлікт — міжетнічний збройний конфлікт, що відбувся у період другої конголезької війни у провінції Ітурі на сході Демократичної Республіки Конго. Конфлікт відбувся між землеробами ленду[en], що належить до народу нілотів (організація FNI - Фронт націоналістів та інтеграціоністів[en]) та скотарями гема[en] з банту (організація UPC - Союз конголезьких патріотів[en]). Конфлікт був спровокований геноцидом в Руанді, в результаті якого гема встали на сторону хуту, а ленду на сторону тутсі. Пізніше, в конфлікт виявилися втягнутими миротворці ООН, які в березні 2005 року в результаті спецоперації вбили 50 повстанців ленду за 30 км на північ від міста Бунія.

Солдати Народних збройних сил Конго патрулюють територію. 2015 рік

Конфлікт був надзвичайно жорстоким і супроводжувався масштабними масовими розправами, вчинені членами обох етнічних груп. За даними 2006 року в Ітурі з 1998 року загинуло 60 000 осіб. Сотні тисяч людей були змушені виїхати зі своїх будинків, стаючи біженцями. У червні 2003 року Європейський Союз розпочав операцію «Артеміда»[en], направивши миротворчі сили під керівництвом Франції в Ітурі. Військам ЄС вдалося взяти під контроль регіональну столицю Бунія. Незважаючи на це, у сільській місцевості продовжувались бої та різанина. З грудня 2003 року інтенсивність насилля у регіоні зменшилась, але конфлікт триває досі.

У грудні 2017 року знову розгорілися «тривалі» земельні суперечки між «пастухами Хема та фермерами ленду» [5], що призвело до сплеску масових вбивств із зруйнованими цілими селами Хема та понад сотнею жертв. Десятки тисяч втекли до Уганди. Хоча в середині березня 2018 року різанини з боку ополченців Ленду припинилися, «знищення врожаю, викрадення та вбивства» тривали. [6][7] За оцінками ООН, з грудня 2017 року по серпень 2018 року бойовики ленду напали на 120 сіл хема [8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The case of the prosecutor vs. Katanga and Chui. AMCC. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 28 січня 2015. 
  2. Ituri: sécurité, il y a des progrès mais la vigilance s’impose, selon Babacar Gaye. 20 липня 2010. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 28 січня 2015. 
  3. RDC: le groupe armé du FRPI de nouveau actif dans l’Ituri (фр.). 6 квітня 2015. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 4 липня 2017. 
  4. "Eastern DR Congo rebels to disarm" [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.], BBC, Published: 2006/11/30 01:39:24 GMT, By Karen Allen, BBC News, Bunia
  5. UN warns situation in DR Congo reaching 'breaking point' UN warns situation in DR Congo reaching 'breaking point'. Deutsche Welle (DW). 2 березня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 серпня 2018. «The second deadly attack in a month happened where land disputes have reignited a long-dormant ethnic conflict and caused thousands to flee. The UN has warned the situation in the DRC has reached "a breaking point."» 
  6. Turse, Nick (1 серпня 2018). Chapter 1: No Peace. A Slaughter in Silence. Bunia, Democratic Republic of Congo. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.  {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  7. Turse, Nick (1 серпня 2018). Chapter 1: How We Reported this Story. A Slaughter in Silence. Bunia, Democratic Republic of Congo. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018. «There are currently "6.8 million internally displaced Congolese and 552,000 Congolese refugees spread across sub-Saharan Africa."»  {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  8. Turse, Nick (1 серпня 2018). Chapter 2: No Rescue. A Slaughter in Silence. Bunia, Democratic Republic of Congo. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.  {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка) Vice News "independently corroborate[d] 31 village attacks: Angolou, Blukwa, Bule, Cite, Dhendro, Dii, Joo, Kafe, Kakwa, Kasenyi, Kawa, Kparnganza, Kpi, Kpi, Logo Takpa, Lovi, Marifa, Maze, Metu, Nyamamba, Reta, Rule, Sala, Sbii, Sombosa, Sombuso, Songamaya, Talega, Tara, Tche, Tchele, and Tchomia. Hema community listed 62 more villages. The UN estimated that as many as 120 villages were attacked from December 2017 through August 2018.

Посилання[ред. | ред. код]