Іфкуїль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іфкуїль
Iţkuîl
Символи оригінальної писемності
Символи оригінальної писемності
Носії: вірогідно 0
Класифікація: штучні мови
Час розходження: 1978-2011 (створення та вдосконалення)
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 немає
ISO 639-3 немає

Іфкуїль (англ. Ithkuil, самоназва Iţkuîl, МФА: [ɪθˈkʊ.il] [1]) — штучна мова, що відрізняється особливою складністю граматики, великою кількістю фонем та оригінальною графічною системою письма.

Автор мови Джон Кіхада позиціонує іфкуїль[1] як сполучення апріорної філософської та логічної мов, з метою дати можливість чітко і коротко висловлювати глибоку людську думку, переважно на основі людського принципу категоризації. Іншим принципом мови є мінімальна кількість семантичних двозначностей, поширених у людських мовах.

Багато прикладів з основного граматичного довідника[1] демонструють, що часто повне речення чи словосполучення можна виразити в іфкуїлі меншою кількістю звуків чи морфем, ніж у природніх мовах. Джон Кіхада розглядає іфкуїль як заскладну та занадто систематичну й правильну ідею, порівняно з тими, що утворюються природньо, і в той же час придатну для спілкування. Наразі невідомо про жодну людину (включаючи Кіхаду), що володіла б іфкуїлем вільно.

У 2004[2] та ще раз у 2009 році[3] з нащадком за назвою ілакш — про іфкуїль було опубліковано статтю в російськомовному журналі Комп'ютерра. 2008 року мову було нагороджено «Премією посмішки» (англ. Smiley Award).[4]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]