Іцхак Рабин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іцха́к Ра́бин
Іцха́к Ра́бин

Час на посаді:
1974 — 1977
Попередник Голда Меїр
Наступник Менахем Бегін
Час на посаді:
1994 — 1995
Попередник Іцхак Шамір
Наступник Шимон Перес

Народився 1 березня 1922(1922-03-01)
Єрусалим
Помер 4 листопада 1995(1995-11-04) (73 роки)
Тель-Авів
Громадянство Ізраїль
Національність Єврей
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1994)
Nobel prize medal.svg

Іцха́к Ра́бин (1 березня 1922, Єрусалим — 4 листопада 1995, Тель-Авів) — прем'єр-міністр Ізраїлю (19741977, 19941995).

Біографія[ред.ред. код]

Дід Іцхака — Менахім Рабічов жив у селі Сидоровичі, нині Іванківського району Київської області. У Сидоровичах у 1886 народився батько Іцхака — Нехемія Рабічов[1], який емігрував з України 1904 року до США і змінив прізвище.

Іцхак Рабин у 1940-х

Іцхак мріяв про вищу аграрну освіту й працю на землі, а йому довелося прожити життя у військовій формі й померти лише за одну спробу знайти нарешті мирне вирішення архіскладних міжнаціональних проблем. Нагородою за останнє стало визнання міжнародної громадськості й Нобелівська премія миру (1994).

Іцхак Рабин став генералом у 33 роки. З 1964 — начальник Генерального штабу збройних сил Ізраїлю.

Вийшовши у відставку, І. Рабин став послом в США. Повернувшись на батьківщину, зайнявся політичною діяльністю і був обраний у Кнесет (парламент). Очолив міністерство праці. Після відставки Голди Меїр, став наймолодшим прем'єр-міністром Ізраїлю (в результаті політичного протистояння та порушення закону дружиною вимушений 1977 року залишити посаду глави уряду).

В 1984-88 —міністр оборони. У всі роки, коли І. Рабин очолював військове відомство, він дбав про обороноздатність своєї країни й досяг у цьому напрямку значних успіхів (реформував збройні сили, добивався забезпечення армії сучасними високотехнологічними видами зброї).

1992 — знову прем'єр-міністр Ізраїлю.

1994 — з лідером Палестини Ясиром Арафатом підписав Декларацію про принципи врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, за що був удостоєний Нобелівської премії миру (разом з Я.Арафатом та Ш.Пересом). Цей крок не був схвалений значною кількістю ізраїльтян.

Цього ж року підписав мирну угоду з Йорданією.

4 листопада 1995 — вбитий єврейським екстремістом на мітингу в Тель-Авіві.

Пам'ять про Рабина[ред.ред. код]

Могила Іцхака і його дружини Леї Рабин на Пагорбі Герцля в Єрусалимі

Законом про День Пам'яті від 1997 року постановлено, що дванадцятий день місяця Хешван за єврейським календарем стане офіційним днем пам'яті Іцхака Рабина[2].

До кінця 2007 року ім'я Іцхака Рабина носили[3]: 28 шкіл; 8 навчальних містечок; 26 проспектів, вулиць, доріг і мостів; 14 районів, 13 мікрорайонів (з них 4 в Тель-Авіві); 12 садів, бульварів і дерев, посаджених на честь покійного прем'єра; 11 площ; 10 будинків і комплексів, у тому числі театр; 7 парків; 3 громадських центри; 3 факультети (в Хайфі та Єрусалимі); 2 урядових містечка (в Хайфі і Нацереті); 2 синагоги; 2 спортивних комплекси; 2 відділення травматології; 1 населений пункт (Цур-Іцхак, який зводиться в даний час поряд з селищем Цур-Ігаль); 1 військова база; 1 торговий комплекс (в Кір'ят-Оно); 1 лікарня; 1 електростанція; КПП в Ейлаті на кордоні з Йорданією. Крім усього цього, в Тель-Авіві побудований величезний Центр вивчення спадщини Рабина.

В Одесі вулиця названа на честь Іцхака Рабина[4].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Попередник: Прем'єр-міністр Ізраїлю (1974 — 1977)
Наступник:
Меїр Голда
Менахем Бегін
Попередник: Прем'єр-міністр Ізраїлю (1994 — 1995)
Наступник:
Іцхак Шамір
Шимон Перес