Деак Іштван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іштван Деак)
Перейти до: навігація, пошук
Іштван Деак
Народився 11 травня 1926(1926-05-11) (87 років)
Секешфегервар, Угорщина
Місце проживання США США
Громадянство США США
Національність угорець
Галузь наукових інтересів історія
Заклад Колумбійський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор
Відомий завдяки: Фахівець з історії Східної та Центральної Європи


Іштван Деак (угор. István Deák, 11 травня 1926 року, Секешфегервар, Угорщина) — угорський історик та емеритований професор Колумбійського університету, що працює переважно в США. Фахівець з історії Східної та Центральної Європи.

Біографія[ред.ред. код]

Деак почав студіювати в 1945 році в Будапешті і залишив у 1948 році Угорщину після приходу до влади прорадянських комуністів. Продовжив навчання в Сорбонні й працював як журналіст у Франції та на Радіо Вільна Європа. 1956 року перехав до США й продовжив дослідницьку роботу у Фрица Штерна в Колумбійському університеті.

Після захисту докторської дисертації в 1963 році стає викладачем Колумбійського університету. З 1968 по 1979 рр. був директором Інституту Центрально-Східної Європи (англ. Institute on East Central Europe). Після емеритації працював у 1999—2002 роках як гостьовий професор Стенфордського університету.

В коло наукових інтересів Деака входять теми нової історії Центральної Європи, Східної Європи, Угорщини, а також теми націоналізму, тоталітаризму, Голокосту. Деак опублікава велику кількість статей в «Нью-Йоркському книжковому огляді» (New York Review of Books) та «Новій республіці» (The New Republic).

З 1964 року Деак міг знову відвідувати Угорщину. Після краху комуністичного режиму він став членом Угорської академії наук.

У 2000 році на честь Деака в Університеті Мінессоти було проведено симпозіум «Дилеми Центрально-Східної Європи: націоналізм, диктатура та пошук ідентичності» (Dilemmas of East Central Europe: Nationalism, Dictatorship, and the Search for Identity).

Дружина Деака Глорія є істориком мистецтва.

Наукові праці[ред.ред. код]

  • Weimar Germany's Left-wing Intellectuals: A Political History of the "Weltbuhne" and Its Circle, The University of California Press, 1968
  • The lawful revolution: Louis Kossuth and the Hungarians, 1848-1849. Columbia Univ., New York 1979.
  • The social and psychological consequences of the disintegration of Austria-Hungary in 1918. In: Österreichische Osthefte. Jahrgang 22, 1980, S. 23–32.
  • Beyond Nationalism: A Social and Political History of the Habsburg Officer Corps, 1848-1918 (Oxford University Press, 1990
  • Jewish soldiers in Austro-Hungarian society, Leo Baeck Institute, 1990, 31 s.
  • The Politics of Retribution in Europe: World War II and Its Aftermath (Princeton University Press, 2000 (разом з Jan T. Gross та Tony Judt)
  • Essays on Hitler's Europe, University of Nebraska Press, 2001[1]
  • Il processo di Norimberga tra storia e giustizia / Marina Cattarutta ; István Deák, Torino : UTET Libr., 2006, 119 S. ; 23 cm + 1 DVD-Video, 88-02-07478-X

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ярослав Грицак вважає цю книжку однією з найкращих, які будь-коли були написані про Голокост. Докладний огляд цієї книжки українською мовою див. у виданні Ярослав Грицак, Життя, смерть та інші неприємності. - Київ: Грані-Т, 2008, розділ «Голокост», с. 118-135.

Посилання[ред.ред. код]