Іш-Бошет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іш-Бошет (Ішваал, грец. Εισβααλ) — цар об'єднаного ізраїльського царства бл. 1000 р. до н. е., один з синів царя Саула. Вибраний його наступником за допомогою командуючого ізраїльськими військами Авнера та посаджений ним у Маханаїмі (2 Сам. 2:8). Одночасно домом Юди у Хевроні приведений у царі — Давид. Іш-Бошет протримався два роки та був вбитий його колишніми прихильниками(2 Сам. 4:7), що бажали мати привілеї від Давида. Давив дистанціювався від змовників, та обох їх покарав. Голову Іш-Бошета поховав у Авнеровім гробі в Хевроні (2 Сам. 4:12).

Посилання[ред.ред. код]