І-цзун (династія Тан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
І-цзун
Народився 28 грудня 833(0833-12-28)
Помер 15 серпня 873(0873-08-15) (39 років)

Проживання Англія
Ім'я при народженні Лі Вен
Інші імена Лі Цуй
Титул імператор
Термін 859—873
Попередник Сюань-цзун
Наступник Сі-цзун
Батько Сюань-цзун
Матір імператриця Чао
Рід Лі
Дружина 3 імператриці
Діти 8 синів та 8 доньок

І-цзун (懿宗, 28 грудня 833 —15 серпня 873) — 17-й імператор династії Тан у 859873 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 28 грудня 833 року у родині Лі Іа, князя Гуаня, майбутнього імператора Сюань-цзуна. Отримав ім'я Лі Вен. після того, як його батько у 846 році став імператором, то він отримав титул князя Юна. Втім незабаром Лі Вена було відсторонено від політичних справ. Більшу частину правління Сюань-цзуна він провів у закритому палаці. Лише зі смертю батька 10 вересня 859 року євнухи привели його до імператорського палацу. Тоді ж він змінив ім'я на Лі Цуй, а наступного дня оголошено про вступ Лі Цуя на трон під ім'ям І-цзун.

Із самого початку він звільнив міністрів колишнього імператора, змінивши їх своїми фаворитами. При цьому великий вплив отримали євнухи. На відміну від батька проводив марнотратну політику, знову збільшилися видатки на імператора та його рідню. І-цзун скасував переслідування буддизму. При його підтримці було у 868 році видано буддистський текст «Алмазної сутри».

Водночас І-цзун довелося вести війни з тибетськими князівствами та державою Наньчжао. Особливо напруженою була війна з останньою. Війська Наньчжао у 861862 роках захопили значні райони сучасної провінції Гуансі, а також північний В'єтнам, що був тоді в порядкуванні Китаю. В цей час війська також відволікалися на придушення селянського повстання на чолі із Цю Фу. Втім, селян вдалося розбити доволі швидко, а війна з Нанчьжао тривала до 868 року, коли китайським військам вдалося повернути захоплені землі. Проте вже наступного року у ході рейду війська Наньчжао захопили місто Ченду (територія сучасної провінції Сичуань).

Наприкінці життя імператор дедалі більше відхилявся від державних справ, займаючись питаннями релігії. У 873 році він провів свято кістки Будди. Того ж року 15 серпня він помер.

Джерела[ред.ред. код]

  • Kenneth Pletcher, History of China, coll. Britannica Educational Publishing, éd. The Rosen Publishing Group, 2010