Їжатець африканський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Їжатець африканський
Hystrix africaeaustralis
Stachelschwein2.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Родина: Їжатцеві (Hystricidae)
Рід: їжатець (Hystrix)
Вид: Їжатець африканский
Біноміальна назва
Hystrix africaeaustralis
Peters, 1852
Мапа поширення виду Hystrix africaeaustralis
Мапа поширення виду Hystrix africaeaustralis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hystrix africaeaustralis
ITIS logo.jpg ITIS: 584680
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 10748
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hystrix africaeaustralis
Fossilworks: 234845

Їжатець африканський, або південноафриканский (Hystrix africaeaustralis) — вид гризунів із родини їжатцеві роду їжатець (Hystrix). Поширений у південній Африці, в країнах: Ботсвана, Бурунді, Конго, Конго, Кенії, Лесото, Малаві, Мозамбік, Намібія, Руанда, Південна Африка, Свазіленд, Танзанія, Уганда, Замбія, Зімбабве. Живе при більшості з типів рослинного покриву, які характерні для південної Африки, відсутній лише в лісах. Діапазон за висотою: від рівня моря до 2000 м над рівнем моря.

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія Повна довжина: 630–805, довжина хвоста: 105-130, довжина задньої ступні: 89–114, довжина вух: 39–48 мм. Дорослі особини важать 10-24.1 кг.

Опис Це найбільший гризун Африки. Середня вага тіла дещо відрізняється залежно від області проживання, а також вага самок трохи більша. Характерною ознакою для цього виду є біла середня лінія вздовж крупа. H. africaeaustralis - кремезний з відносно короткими ногами й коротким, добре прихованим хвостом. Голова округла із сірувато-коричневий щетиною на обличчі і товстими, рухливими вібрисами. Очі маленькі і розташовані далеко назад на голові; вуха непомітні, але формою схожі на людські. Тіло вкрите щетинистим волоссям, довгими колючками (англ. spines) (до 50 см), товстими оборонними голками (англ. quills) (до 30 см), і сплюснутими щетинистими волосками. Хвіст несе жмуток сильно модифікованих, порожнистих брязкальних голок.

Голки та волосся[ред.ред. код]

Їжатець південноафриканский має кілька типів голок: колючки, справжні голки, дотикові щетинки, перехідні голки, брязкальні голки. Колючки є різкими, жорсткими, пласкими й рифленими щетинистими волосками, які покривають більшу частину тіла. Справжні голки, первинні засоби захисту, є найтовщими з модифікованого волосся і мають дуже гострі вершини. Відносно негнучкі, справжні голки круглі в перерізі, діаметр найбільший на середині довжини голки і звужується до кінців. Дотикові щетинки є дуже гнучкими. Як справжній голки, дотикові щетинки круглі в поперечному перерізі, а діаметр найбільший біля основи волосся і менше, ніж типовий діаметр голки. Перехідні голки є проміжними для справжніх голок до дотикових щетинок по довжині, діаметру і гнучкості. Брязкальні голки також круглі в поперечному перерізі, але капсульної форми, порожнисті і відкриті в кінці. Брязкальні голки приєднуються до хвоста тонким черешком або ніжкою при основі голки. Порожниста частина голок довжиною понад 60 мм. Підняте грубе волосся гребеня (від верхньої частини голови до надпліччя) сягає в довжину 50 см. Волосся в передній частині гребеня чорне на основі, прагнучи до білого на кінцях. Грубе, сплюснуте, чорне волосся, яке прагнучи до коричневий у літніх тварин, вкриває все тіло за винятком губ, носа, округлих вух, і підошв ніг.

Поведінка[ред.ред. код]

Вдень знаходить притулок в ущелинах, печерах, кинутих норах, які змінюють відповідно до власних вимог, але можуть рити нори й самі. Їжатець південноафриканский веде нічний, наземний і самітницький спосіб життя, але іноді може жити групами по 2-3 особини. Цей вид є моногамним і групи формуються з дорослої пари, з дорослої пари і їх потомства, з дорослого їжатця і молоді. Вегетаріанець, живиться корінням, бульбою, цибулинами, фруктами, що впали, різноманітними рослинами, листям, іноді гризе кору дерев.

Відтворення та життєвий цикл[ред.ред. код]

Статева зрілість досягається протягом другого року життя для самок і між 8 і 18 місяців для самців. Самці та самки репродуктивно активні протягом всього року. Середня тривалість вагітності - 94 днів. Самки народжують в середньому один раз на рік з інтервалом між двома послідовними приплодами 385 днів. Народжується від одного до трьох малюків: у 58.8% випадків - один, у 32.1% - два, решта припадає на трійню. Маса новонароджених коливається від 300 до 440 г. (бл. 2,1% від середнього значення маси самки). Новонароджені не відрізняються по масі залежно від статі. Спинні голки м'які та брязкальні голки закриті, і загострені при народженні. Середня довжина лактації у 9 самок становила 101 добу. Живе до бл. 10 років в дикій природі та до 20 років у неволі. Їжатець південноафриканский збільшує чисельність повільно як за рахунок невеликого розміру приплоду так і через тривалий період вагітності, але їх довговічність і догляд за молоддю дозволяють тримати потрібну чисельність населення.

Джерела[ред.ред. код]

  • Grubb, P. In: IUCN 2008
  • Erika L. Barthelmess Hystrix africaeaustralis - Mammalian Species, 2006, No. 788, pp. 1–7


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.