Їнглак Чинават
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (січень 2021) |
| Їнглак Чинават | |
|---|---|
| ยิ่ง ลักษณ์ ชิน วัตร | |
 | |
| 28-й Прем'єр-міністр Таїланду | |
| 5 серпня 2011 — 7 травня 2014 | |
| Монарх | Рама IX |
| Попередник | Апхісіт Ветчачива |
| Народилася |
21 червня 1967 (56 років) Сан-Кампхенг, Чіангмай, Таїланд |
| Відома як | політична діячка, підприємиця |
| Країна | Таїланд і Сербія |
| Alma mater | Chiang Mai Universityd і Kentucky State Universityd |
| Політична партія | Пхиа Тхаї |
| Батько | Lert Shinawatrad |
| У шлюбі з | Anusorn Amornchatd |
| Професія | бізнесмен, політик |
| Релігія | Тхеравада і буддизм |
| Нагороди |
  |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Їнглак Чинават (тай. ยิ่ง ลักษณ์ ชิน วัตร [jîŋ.lák.t̠͡ɕ ʰin.ná.wát]; нар. 21 червня 1967 (56 років), Сан-Кампхенг, Чіангмай) — 28-й прем'єр-міністрка Таїланду[1], одна з лідерок партії «Пхиа Тхаї», молодша сестра колишнього прем'єр-міністра та мільярдера Таксина Чинавата, котрий перебуває в еміграції.
Біографія[ред. | ред. код]
Їнглак Чинават (Yingluck Shinawatra) народилася 21 червня 1967 року на півночі Таїланду у провінції Чіангмай[2][3][4]. Вона була молодшою з дев'яти дітей Лерта (Lert) Чинавата, депутата регіонального парламенту. Одним з її старших братів був Таксин Чинават, що згодом став прем'єр-міністром Таїланду[5][6][7][3][2][8][4].
1988 року Чінават закінчила Чиангмайський університет (Chiang Mai University) зі ступенем бакалавра з політології та державного управління[2], а 1991 року стала випускницею Університету штату Кентукі (Kentucky State University) зі ступенем магістра з інформаційних систем в управлінні[6][4] (за іншими відомості — зі ступенем магістра з державного управління[5][2]). Там же вона отримала ступінь магістра ділового адміністрування (MBA)[9].
Після закінчення американського університету Чинават почала працювати у діловому телефонному довіднику Shinawatra Directories, що належав її родині. Незабаром отримала там посаду директора з операцій та закупівель. Наприкінці 90-х — початку 2000-х років вона працювала на керівних посадах у телекомунікаційних компаніях Rainbow Media і Advanced Info Service (AIS) — лідері ринку мобільного зв'язку Таїланду. У пресі писали, що продаж AIS 2006 року, якою займалася Їнглак, супроводжувався корупційним скандалом. З 2006 року Чинават працювала керуючим директором сімейної девелоперської компанії SC Asset[9][6][2][4][5][3][10].
У той же період успішно розвивалася політична кар'єра брата Їнглак Чинават, Таксина. На загальних виборах 2001 року створена ним партія «Тайці люблять тайців» (Thai Rak Thai, TRT) здобула рішучу перемогу, і він очолив уряд країни[11][12][13]. Проте у вересні 2006 року Таксина Чинавата було усунуто з поста прем'єр-міністра[14][15][12][16][11][17][18], після чого владу у країні захопила опозиційна Демократична партія під керівництвом Апхісіта Ветчачива, який 2008 року зайняв пост глави уряду Таїланду. Діяльність партії «Тайці люблять тайців» була заборонена, згодом заборона була накладена і на діяльність утвореної після цього Партії народної влади (People's Power Party, PPP), яка також підтримувала Таксина. Експерти відзначали, що якщо PPP і Таксин орієнтувалися на сільське населення країни, то Апхісіт представляв інтереси бізнесу, середнього класу, армії та королівського двору[19][20][21][19][22][13][23]. Політична нестабільність вилилася у масштабні зіткнення влади та прихильників Таксина Чінавата. У 2009 і 2010 роках у країні вводився надзвичайний стан[7][8][24][25][26].
Ще 2009 року повідомлялося, що Їнглак Чинават може прийти у політику та очолити об'єднання «Пхиа Тхаі» («Для Таїланду»), утворене після заборони PPP, Однак лише в травні 2011 року, незадовго до виборів до парламенту Таїланду, «Пхиа Тхаі» обрало Їнглак лідером свого виборчого списку[8][4][3][5][27]. У ході парламентської кампанії Їнглак пообіцяла впоратися з наслідками п'ятирічної політичної нестабільності, оголосити амністію всім учасникам заворушень та перевороту 2006 року[7]. Також вона представила програму по боротьбі з бідністю, що включала себе обіцянку дати всім школярам країни по планшетному комп'ютеру,[2][7]. При цьому преса писала, що керував «Пхиа Тхаї» Таксин, який у той час перебував в Об'єднаних Арабських Еміратах у Дубаї, ховаючись від звинувачень у корупції на батьківщині[7][8][5].
3 липня 2011 року у Таїланді пройшли парламентські вибори, перемогу на яких здобула «Пхиа Тхаї» — об'єднання отримало 264 місця проти 160 місць у Демократичної партії Апхісіта, що зайняла друге місце[28][29][30]. 5 червня 2011 року парламент Таїланду офіційно обрав Їнглак Чинават прем'єр-міністром (за неї було віддано 296 голосів з 500 можливих). Таким чином, вона стала першою жінкою-прем'єром та наймолодшим головою уряду в історії країни[31][6][2][4][32]. Ще до свого призначення вона залишила посаду в SC Assets[9].
У серпні 2008 року Чинават була включена журналом Forbes до списку найвпливовіших жінок світу[33].
.jpg)
Восени 2013 року в Бангкоку почалися багатотисячні антиурядові виступи, очолювані колишнім членом парламенту від опозиційної Демократичної партії Сутхеп Тхаугсубаном. Демонстранти вимагають відставки Їнглак Чиннават, звинувачуючи її в тому, що насправді країною управляє її брат Таксин Чиннават.[34] На початку грудня 2013 Чиннават прийняла рішення про розпуск парламенту у зв'язку з безперервними в країні акціями протесту проти чинного уряду.
Внаслідок військового перевороту в травні 2014 року Їнглак була заарештована разом з колишніми міністрами кабінету та політичними лідерами всіх партій і утримувалась в армійському таборі протягом кількох днів. 7 травня 2014 Конституційний суд Таїланду усунув з посади в.о. прем'єр-міністрки Їнглак Чинават[35].
27 вересня 2017 року, за її відсутності, її було визнано винною у невиконанні службових обов'язків за схемою субсидування рису та засуджено до п'яти років ув'язнення. Паспорт Їнглак був скасований урядом, і за чутками вона перебуває в Лондоні та має паспорт Великої Британії. Вона отримала громадянство від уряду Сербії.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Чинават заміжня за Анусорном Аморнчатом, Анусорн був керівником групи Charoen Pokphand Group і керуючим директором корпорації M Link Asia Corporation PCL. Її сестра Яовафа Вонгсават — дружина колишнього прем'єр-міністра Сомчай Вонгсават. У неї також є син Супасек[3][4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ИТАР-ТАСС: Їнглак Чинават обрана 28-м прем'єр-міністром Таїланду. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 18 грудня 2013.
- ↑ а б в г д е ж Yingluck Shinawatra, the 28th Prime Minister of Thailand. — The Government of Thainland Public Relations Department, 05.08.2011
- ↑ а б в г д Pheu Thai picks Yingluck for PM. — The Bangkok Post, 16.05.2011
- ↑ а б в г д е ж Profile: Yingluck Shinawatra. — BBC News, 05.08.2011
- ↑ а б в г д е Yingluck Shinawatra, Thailand’s 1st female prime minister. — CBC News, 04.07.2011
- ↑ а б в г Special Report: Yingluck Shinawatra, Thailand´s 28th Prime Minister. — The Pattaya Mail, 09.08.2011
- ↑ а б в г д Seth Mydans. Candidate in Thailand Follows Path of Kin. — The New York Times, 13.06.2011
- ↑ а б в г Too hot for the generals. — The Economist, 15.06.2011
- ↑ а б в Executive Profile: Yingluck Shinawatra. — The Businessweek, 20.10.2011
- ↑ Франческо Геррера, Ами Казмин, Джон Бертон. Тайский премьер избавляется от неудобных активов. — Ведомости, 13.01.2006
- ↑ а б Свергнутый тайский премьер. Биография Таксина Чинавата. — РИА Новости, 20.09.2006
- ↑ а б Profile: Thaksin Shinawatra. — BBC News, 21.09.2006
- ↑ а б John Aglionby. The ex-policeman who made grand promises but didn’t deliver. — The Guardian, 20.09.2006
- ↑ The insider’s guide to … the Thai coup. — CNN, 20.09.2006
- ↑ Михаил Цыганов. «Дружелюбный спецназовец» сменил «счастливчика-миллиардера» Чинавату. — РИА Новости, 20.09.2006
- ↑ Griffin Shea. Sonthi Boonyaratglin. Thailands neuer starker Mann. — Der Tagesspiegel Online, 20.09.2006
- ↑ Sonthi’s meteoric ascent to power. — The Star Online, 21.09.2006
- ↑ Robert Horn. Profile: General Sonthi Boonyaratglin. — Time Asia, 02.10.2006. — Vol. 168, No. 14
- ↑ а б Jenny Percival. Thai opposition leader becomes PM. — The Guardian, 15.12.2008
- ↑ Profile: Abhisit Vejjajiva. — BBC News, 08.04.2009
- ↑ Sian Powell. British-born Abhisit Vejjajiva is Thailand’s new Prime Minister. — Times Online, 15.12.2008
- ↑ Freedom in the World 2008 — Thailand. — The UN Refugee Agency, 02.07.2008
- ↑ Profile: Thailand’s Prime Minister Abhisit Vejjajiva. — Xinhua, 12.04.2009
- ↑ Timeline — Twists and turns in Thailand’s crisis. — Reuters, 15.05.2010
- ↑ Adrees Latif, Damir Sagolj. Curfew imposed to curb Bangkok rioting as buildings burn. — Reuters, 19.05.2010
- ↑ Bangkok protests «under control». — BBC News, 13.04.2009
- ↑ Выборы в Таиланде. — Заметки о Таиланде (vtailand.com), 01.07.2011
- ↑ Vithoon Amorn. Thai election brings hope of stability; military. — Reuters, 04.07.2011
- ↑ Seth Mydans, Thomas Fuller. Victorious Thai Party Forms Coalition. — The New York Times, 04.07.2011
- ↑ Thai PM resigns as leader of party after poll defeat. — Press Trust of India, 04.07.2011
- ↑ Yingluck elected prime minister. — Bangkok Post, 05.08.2011
- ↑ Thai lawmakers vote for first female prime minister. — CNN, 05.08.2011
- ↑ The World’s 100 Most Powerful Women. — Forbes, 24.08.2011
- ↑ Lenta.ru: Мир: Общество: Демонстранты ворвались на территорию таиландского МИДа. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013.
- ↑ Конституционный суд Таиланда отправил в отставку и. о. премьер-министра страны // [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.]ИТАР-ТАСС, 7 травня, 2014 p.
Посилання[ред. | ред. код]
- Прем'єром Таїланду вперше може стати жінка
- Pheu Thai Party website [Архівовано 12 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Profile: Yingluck Shinawatra [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] on BBC News
- Profile: Yingluck Shinawatra [Архівовано 24 травня 2013 у Wayback Machine.] on CBC News
|
Це незавершена стаття про політичну діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
