Їфтах

Їфтах
Народився	1160 до н. е. Ґілеад
Помер	1080 до н. е.
Країна	ізраїльтяни
Національність	ізраїльтяни
Діяльність	суддя
Галузь	суд
Знання мов	давньоєврейська і іврит
Посада	Епоха Суддів
Конфесія	Mosaic Judaismd
Діти	Daughter of Jephthahd
Медіафайли у Вікісховищі

Судді у Біблії
у Книзі Ісуса Навина
Ісус Навин†
У Книзі Суддів
Отніїл Егуд Шамґар Девора Барак† Гедеон Авімелех† Тола Яір Їфтах Івцан Елон Авдон Самсон
У Першій книзі Самуїла
Ілій† Самуїл†
†Не достатньо описані в ролі судді

Їфтах, Єфта, Єфтай (івр. יפתח‎ — він відкриє) — біблійний персонаж Епохи Суддів, був протягом шести років один із суддів Ізраїля. Мати його була блудниця з Ґілеаду — місцевості на східному березі річки Йордан, що належала племені Манасії. Їфтах був позбавлений своїми братами спадщини і вигнаний з дому. Він пішов у пустелю в землі Тов і там став отаманом зграї грабіжників. Пізніше Їфтах став на чолі ізраїльського народу у боротьбі проти аммонитян (Сд. 10:1 — Сд. 12:7), яким був відданий на гноблення на 18 років за своє невірство (Сд. 10:6-8). Він відомий своєю обітницею Ягве.

Повернення Їфтаха, Джованні Антоніо Пеллегріні

Визволення від ярма та обітниця Їфтаха

Коли ізраїльський народ, більше не маючи терпіння перебувати під руйнівним ярмом аммонитян він викинув інших божків із святилищ та зібрав військо у Міцрі (Сд. 10:16-17). Оскільки не було військового ватажка, то старійшини народу звернувся до Їфтаха з благанням про допомогу і щоб він став на чолі війська, а потім і народу, коли розіб'є ворога. Їфтах пробував залагодити з аммонитянами конфлікт мирним шляхом, проте це йому не вдалося. Тоді, коли війна стала очевидною Їфтах дав обітницю Богові:

І обрікся Єфта перед Господом таким обітом: “Якщо ти віддаси синів Аммона мені у руки, то хто б не вийшов із дверей моєї хати мені назустріч, коли повертатимусь побідно від синів Аммона, той буде Господеві, і я принесу його на всепалення.”

Після перемоги над аммонитянами назустріч Їфтаху вийшла його єдина дочка. Дізнавшись про обітницю, вона попросила батька тільки відпустити її на два місяці, щоб вона з подругами могла оплакати в горах свою долю. Через два місяці вона повернулася і була принесена в жертву. Йосип Флавій у Юдейських старожитностях переповідає історію Їфтаха описану у Книзі Суддів проте вказує, що це жертвопринесення було незаконне (Т. 5. гл. 7, розд. 10). На це вказує також і остання фраза 11 глави Книги Суддів: «рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році» (Сд. 11:40).

Боротьба проти коліна Ефраїма

У той час плем'я Ефраїма заздрісно дивилося на перемогу Їфтаха і насторожилось його успіхам: «І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ та й сказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою.(Сд. 12:1)». Тоді Їфтах зібравши всіх мешканців Ґілеаду, воював з плем'ям Єфраїма та розбив його. Негайно після перемоги він велів зайняти всі переправи через Йордан, щоб перешкодити проникнути переможеним на свої території та змішатися з населенням:

Дочка Їфтаха Александр Кабанель (1879)

... І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні. І казали йому: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході..... (Суд. 12:5-6).

В діалекті єврейської мови племені Ефраїма не було звуку «ш» та його носії не могли правильно (твердо) відтворити слово. Буквально «Шібболет» означає «потік води» (як в Пс. 68:3-16), тоді як « сібболет » — «ярмо». Число вбитих було нараховане у 42000.

У мистецтві

Біблійний сюжет з Їфтахом надихнув багатьох митців до написання своїх музичних художніх та літературних творів:

• Jephte чи Historia di Jephta — ораторія Джакомо Каррісіні (1650)
• Їфтах — ораторія Георга Фрідріха Генделя (1752)
• Обітниця Їфтаха — опера Джакомо Мейєрбера (1812)
• Їфтах та його дочка — вірш Джорджа Байрона у Hebrew Melodies (1815)
• Їфтах та його дочка — роман Ліона Фойхтванґера (1955–1957)
• Дочка Їфтаха — оповідання Ґертруд фон ле Форт (1964)
• Їфтах та його дочка — ораторії Вольфґанґа Штокмаєра за текстом Ліона Фойхтванґера (1995)

Джерела

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.