Ў

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера Ў
Cyrillic letter Short U.png
Unicode (hex)
велика: U+040E
мала: U+045E
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ  
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ        
Літери кирилиці

Літера «Ў» (назва: «у нескладове» чи «у нескладотворче», біл. «у нескладовае» чи «у кароткае», англ. Short U) — 22-га літера білоруської абетки, що позначає звук /ў/ (дзвінку двогубну фрикативну приголосну), який можна почути, приміром, в українських словах пішов, вовк, мавпа тощо.

Використання[ред.ред. код]

У питомих білоруських словах ця літера вживається лише перед приголосними й наприкінці слова. Вона чергується з літерами в та л перед голосними, наприклад: хлеў — хляву (хлів — хліву), быў — былі (був — були), галава — галоўка (голова — голівка) тощо. В ў також переходить у після голосної: хлеб увесь — хлеб зьелі ўвесь; улез у хату — увайшлі ў хату. У чергуванні ў-л відбито історичне утворення відповідного звуку з темного л у слов'янських мовах.

Цією літерою також позначають звук /w/ в іншомовних запозиченнях.

Жодна інша слов'янська мова не застосовує цієї літери, хоч вона наявна в українській мовознавчій літературі[1]. Серед неслов'янських мов, що записують кирилицею, ў вживається в дунганській мові, мові сибірських ескімосів Юпік. Узбецька мова також послуговувалася нею до переходу на латинську абетку 1992-го року.

Історія[ред.ред. код]

Літера походить від поєднання «іжиця з бревісом» (Іереѵ̆ская власть, пучина Егеѵ̆ская etc.), що її використовували в декотрих українських книжках наприкінці 16-го — на початку 17-го сторіччя. Пізніше цей символ мав вжиток у румунській кирилиці, звідки його 1837 року запозичили укладачі збірки українських поезій Русалка Дністровая (Русалка днѣстровая). У передмові вони, зокрема, написали таке[2]:

…приймилисмо сербскоє џ (виџу wydzu) и волоскоє ў (аў, αυ Erazm. Rotterd., au, еў, ευ: спѣваў, spiwαυ; душеў, dušευ)…

(Ми прийняли сербське џ… та волоське (від Wallachia — Румунія) ў…). У цій книзі ў використовували здебільшого замість етимологічного л, там, де позначуваний ним звук уже перетворився на /ў/ в українській мові).

Ў у Русалці Дністровій

Вперше у сучасній білоруській мові літера ў з'явилася наприкінці 19 століття, в латинці — ŭ. До перших видань, де літеру ŭ вжито у сучасному вигляді належить «Dudka Białaruskaja» Францішка Богушевича[3] видана у Кракові 1891 року. До Богушевича, між інших, відповідний звук відтінювали на письмі Вінцент Дунін-Марцінкевич та Ян Чечот. Зокрема у віршованій брошурі Яна Чечота «Da milych mužyczkoú» («Любим селянам»), яку було видано 1846 року, можна бачити u з висхідним наголосомú.

Згодом (у 1870 році) запровадити комбінацію У з бревісом як відповідник латинській ŭ запропонував Петро Безсонов[4]. Серед ранніх випадків використання кириличної літери ў — брошура з віршами, що її видано в Санкт-Петербурзі 1895 року під псевдонімом A.J. (Олександр Єльський) «Сынокъ! Разсказъ зъ праўдзиваго здарэння… 1895 року». Літера ў є також й у посмертному виданні Янки Лучини «Вязанка» (1903). За припущенням, літера ў почала вживатися у білоруській кирилиці досить послідовно з 1907-го року.

Пам’ятник[ред.ред. код]

Пам’ятник літері Ў в Полоцьку

У вересні 2003 року під час святкування «Днів білоруської писемності» (біл. Дні беларускай пісьменнасьці) Полоцька міська влада встановила у найдавнішому білоруському місті пам’ятник на честь цієї унікальної для білоруської мови літери[5]. Початковий задум пам’ятника належить білоруському каліграфові професору Павлові Семчанку — дослідникові шрифтів.

Розклад клавіш[ред.ред. код]

Розклад клавіш білоруської клавіатури

У білорусів традиційно літера Ў посідає місце Щ[6] (якої в них немає).

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Регістр Десятковий код 16-ковий код Двійковий код
UTF-8
Мала 209 158 D1 9E 11010001 10011110
Велика 208 142 D0 8E 11010000 10001110
UTF-16
(ціла літера)
Мала 1118 045E 00000100 00001110
Велика 1038 040E 00000100 01011110
UTF-16
(розклад)
Мала 69403398 0423 0306 00000100 00100011 00000011 00000110
Велика 71500550 0443 0306 00000100 01000011 00000011 00000110
ISO 8859-5 Мала 174 AE 10101110
Велика 254 FE 11111110
KOI-8
Мала 190 BE 10111110
Велика 174 AE 10101110
Windows-1251 Мала 161 A1 10100001
Велика 162 A2 10100010

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гуцульські говірки. Короткий словник, Львів, 1999, стор. 9
  2. Текст «Русалки Дністрової» у Проекті Растко
  3. Булыка (Bulyka). У нескладовае // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. Т.4. Мінск: БСЭ. — 1987.
  4. Там само.
  5. http://www.pravapis.org/art_letter_monument.asp(біл.)
  6. http://www.mova.org/bellinux/kbd.html(біл.). Переглянуто 30 вересня 2007 р.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Беларуская мова: Вучэб. дапам. / Э. Д. Блінава, Н. В. Гаўрош, М. Ц. Кавалёва і інш.; Пад рэд. М. С. Яўневіча. — Мн. : Выш. школа, 1991. ISBN 5-339-00539-9.