Џ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера Џ
Cyrillic letter Dzhe.png
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ  
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ        
Літери кирилиці

Џ, џ (дже) — буква кириличних алфавітів сербської, македонської й абхазької мов. В сербському алфавіті 29-а, в македонському — 30-а. Означає африкату /ʤ/ (в абхазькій /ɖʐ/ або /dʐ/). В інших кириличних писемностях їй відповідають диграфи дж та чж, а також букви Җ, Ӂ та Ҷ.

Походить з румунської кирилиці, де використовувалася з XV століття; ймовірно, була отримана шляхом модифікації букви Ч.

В сербській кирилиці трапляється (переважно в запозиченнях з турецької) з тим же значенням з XVII століття, але нерегулярно: принаймні, Вук Стефанович (Караджич) до першого варіанту реформованого сербського алфавіту букву Џ не включив, замість неї вживався диграф чж: Боїачжиа, Карапанчжић (але про існування такої букви він знав). У пізнішому варіанті його алфавіту буква Џ (велика) розміщувалась повністю в рядку, але такий графічний варіант не прижився.

Букву Џ намагались ввести в український алфавіт: вона вживалась у надрукованому в 1837 році альманасі «Русалка Днѣстровая», але відповідна орфографічна система не прижилась; у пізніших варіантах українського правопису літера Џ не використовувалась. У сучасній українській мові їй відповідає диграф дж.

В македонський алфавіт букву Џ було введено 4 грудня 1944 року за результатом голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської азбуки й македонської літературної мови» (10 голосів «за», 1 «проти»); альтернативною пропозицією було використання диграфа дж за болгарським зразком.