А

• А (літера) — перша літера українського алфавіту, та багатьох інших.
• А, а — в музиці — літерне позначення ноти ля.
• А (префікс) — приставка в словах іншомовного походження, що означав «проти», «без», «не», наприклад: аморальний (а — проти, лат. moralis — моральний) — против моралі; атеїзм (а — без, грец. θεός — бог) — безбожжя; аргон (а — не, грец. έργον — діяльність) — бездіяльний.
• А — слово в українській мові:
  • а) сполучник, вживається також у значенні але, та, проте (в діалектах — в значенні і);
  • б) частка питальна або спонукальна для підсилення мови;
  • в) вигук, що передав здивування, переляк, радість, досаду, рішучість та інші почуття.
• А (число) — при літерному позначенні чисел означало у давніх греків — 1, у слов'ян теж 1, а з додатковими значками — 10 000, — 100 000, — мільйон.
• А (вітамін)
• Спілка А
• Техно-мистецька група А

Звуки

• [а] — неогублений голосний переднього ряду низького піднесення.
• [ɑ] — Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення.