Аасіат
Асіат (ґренл. Aasiaat дан. Egedesminde) — місто в Західній Ґренландії. Станом на початок 2010 року населення становить 3005 осіб.
До 2009 року місто було центром однойменного муніципалітету, розташованого на декількох островах у південній частині затоки Діско. Муніципалітет був поряд із Кекертарсуаком одним із двох розташованих поза основною територією Ґренландії. Муніципалітет займав площу близько 4000 км2.
Зміст |
[ред.] Географія
Найбільшим островом архіпелагу є Саккарліуп Нуна. Він не населений, але має будови для прийому туристів. На західному кінці острова є занедбане село Мунерміут.
На північному заході розташований острів Асіат з однойменним містом, з населенням в 3100 чол. Його координати
На північному сході, за 23 км від Асіата розташоване село Акуннак (населення 101чол.), також на однойменному острові.
В 21 км на північний захід від Асіата розташоване село Кітсіссуарсуіт (109чол.), також на невеликому однойменному острові.
В 29 км від Асіата на західному кінці архіпелагу розташоване (також на однойменному острові) занедбане село Вестер Ейланд.
Асіат також називають «Містом китів», через часту появу тут цих тварин.
[ред.] Історія
Археологи припускають прибуття перших поселенців у регіон у п'ятому тисячоріччі до н.е. Сучасне населення з'явилося тут біля 1200 р. у вигляді мисливців тюленів, що займалися полюванням навесні в Зюдост Бій. Улітку вони переміщалися в Нордре Строфьорд слідом за чередами північних оленів і косяками палтуса. Восени вони поверталися для полювання на морських котиків. Узимку, після замерзання затоки, об'єктами полювання були нарвали й білуги. Люди будували каяки, а взимку використали собачі запряжки.
Поселення, що пізніше стало Асіатом, було засновано в 1759 р. Нільсом Егеде, сином Ханса Егеде, норвезького місіонера що заснував Готхоб. Поселення називалося Колонія Егесмінде й розташовувалося на півночі від Нордре Строфьорд, в 125 км південніше нинішнього положення Асіата, на своє нинішнє місце містечко було перенесено в 1763 р. Більшість поселенців було китобоями, і вони занесли віспу, що принесла місцевому населенню великих втрат, особливо в 1770-ті рр. До початку XIX в. населення стабілізувалося й повільно росло — від 390 в 1805 р., до 1269 в 1901 р.
У роки Другий світової Асіат був єдиним місцем, з яким окупована німцями Данія могла мати зв'язки, пізніше пункти повідомлення були перенесені в Уумманнак і Сісіміут. Також під час війни американці побудували метеостанцію.
Ріс вилов тріски, для засолювання якої була побудована нова фабрика. В 1950-их були побудована електростанція й телестанція. В 1998 р. була відкрита нова ВПП аеропорту, на додаток до колишніх вертолітних сполучень (біля заводу по переробці креветок). Нині населення Асіата й Кангаатсіака перевищує 3тис., сполучення здійснює Air Greenland.
[ред.] Економіка й інфраструктура
Лов риби й крабів, суднобудування й туризм — основні види економічної активності населення. Туристам пропонуються різні види природного й екстремального туризму — плавання на каяках, лижні походи, прогулянки на собачих запряжках, спостереження за китами.
Система утворення представлена 4-ма школами — загальної (Гаммергарфік), сезонної (GU Асіат), школою для інвалідів (Адо Лінгеп Атуарфія) і музичною школою (Асіатська музична школа).
[ред.] Див. також
Адміністративний поділ Ґренландії
[ред.] Посилання
|
|||||||||||||
