Абава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абава
56°44′03″ пн. ш. 23°05′08″ сх. д. / 56.73440000002777595° пн. ш. 23.085800000027777656° сх. д. / 56.73440000002777595; 23.085800000027777656
Витік озеро Лестенес
• координати 56°44′03″ пн. ш. 23°05′08″ сх. д. / 56.73440000002777595° пн. ш. 23.085800000027777656° сх. д. / 56.73440000002777595; 23.085800000027777656
Гирло Вента
• координати 57°05′30″ пн. ш. 21°53′39″ сх. д. / 57.09190000002777765° пн. ш. 21.89440000002777964° сх. д. / 57.09190000002777765; 21.89440000002777964
Басейн Venta basind
Країни: Латвія, Литва
Регіон Кулдізький край
Вентспілський край
Талсинський край
Тукумський край
Довжина 129 км
Площа басейну: 2042 км²
Середньорічний стік 2,2±0,001 м³/с
Притоки: Amulad, Imulad і Rambulisd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Абава — річка у Латвії та Литві, найбільша притока Венти.

Бувши меншою за Венту, Абава дуже на неї схожа: на Абаві теж є пороги й перекати, водоспад Абавас-Румба (за 4 км нижче Сабіле), свою кручу Муйжараю-Клінтіс, печери Велну (чортові) у Сабілеї Марас-Камбарі недалеко від Ренди. Та й древня долина Абави, що утворилася в льодовиковий період, більше значна, ніж у Венти. Унікальна краса Абави розкривається вниз за течією, за Кандавою. Схили великої долини суцільно пориті глибокими ярами, струмками й річечками.

Колись тут по берегах Абави простиралася древня земля куршів Ваннема. Найбільші городища перебували в Кандаві й Сабіле. У Сабіле, на правому схилі древньої долини, уже в XV–XVII століттях росли виноградники. Ці місця називають перлиною Курземе.

В озеро Буртнієку в північній Латвії впадає багато річок, а випливає лише одна — Салаца, що ласкаво називають дочкою цього озера. Річка проклала свою долину не тільки в тонкому пухкому шарі четвертинних відкладень, але й урізалася в девонські пісковики. Салацу іноді називають Гауєю у мініатюрі. Гаую нагадують закруту, пороги й перекати Салаци, але особливо — стрімкі кручі червоного пісковику, що нависають стрімчаки й печери. Одна з найпримітніших круч — Сканяйскалнс, 35-метрова круча, що багаторазово відбиває звук, під певним кутом посланий із протилежного берега (звідси назва стрімчака: латис. сканя — звук, калнс — гора). Обриви жовто-червоного пісковику піднімаються також на берегах правих припливів Салаци. При впаданні в Ризьку затоку ширина Салаци досягає 150 м. У її гирлі розташоване місто Салацгріва й рибний порт.

Див. також[ред. | ред. код]

  1. Atlas Mira — 3-е — Москва: Федеральне агентство геодезії та картографії, 1999.