Абаза Олександр Агійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Олександр Агійович Абаза | |
| Народився | 24 липня 1821 року Винокуренний Завод Вишневолоцького повіту Тверської губернії |
|---|---|
| Помер | 25 січня 1895 року Ніцца, Франція |
Олекса́ндр Агі́йович Абаза́ (*24 липня 1821, Винокуренний Завод Вишневолоцького повіту Тверської губернії — †25 січня 1895, Ніцца, Франція) — державний, культурний, громадський і політичний діяч ліберально-демократичного спрямування Російської імперії.
Зміст |
[ред.] Біографічні дані
Походив із старовинного російського дворянського роду молдовського походження.
В 1839 році закінчив Петербурзький університет.
В 1840—1865 роках обіймав кілька другорядних військових, державних і громадських посад.
Від 1870-х почалося стрімке сходження Абази. по щаблях службової драбини: 1871— 1874 — державний контролер Російської імперії, 1875—1880 — голова департаменту економії Державної ради, член Кабінету міністрів і голова Комітету з благоустрою сільського населення, дійсний таємний радник, почесний член Петербурзької академії наук, член Конституційної комісії графа Михайла Лоріс-Мелікова, ймовірно, один із співавторів так званої лоріс-меліковської конституції.
Виступав за надання національним окраїнам Російської імперії, також і Україні, ширшої автономії за австро-угорським зразком.
Від 27 жовтня 1880 до 6 травня 1881 — міністр фінансів Російської імперії, ініціатор скасування соляного акцизу.
Однак із початком царювання імператора Олександра III та настанням «ери контрреформ» Абаза втратив вплив у державному апараті країни. До кінця життя залишився лише почесним членом Державної ради. Помер у Франції. Поховано у м. Санкт-Петербург.
[ред.] Абаза та Україна
Абаза — один з активних підприємців у галузі української цукрової промисловості. Його завод у містечку Шпола, за даними 1880—1890-х років, був найпотужнішим підприємством цього профілю в краї й одним із трьох (із 239) найвизначніших підприємств такого типу в Російській імперії.
Крім того, Абаза вніс значний вклад у розвиток місцевого цегляного, машинобудівного та борошномельного виробництва.
[ред.] Література
- Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. Биографии. — Т. 1. — М., 1991. — С. 9.
- Машкін О. М. Абаза Олександр Агейович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2005. — С. 9.
- Орлов П. А. Указатель фабрик и заводов Европейской России с Царством Польским и Великим Княжеством Финляндским. — Санкт-Петербург , 1881.
- Скальковский К. А. Наши государственные и общественные деятели. — Санкт-Петербург, 1890.
- Витте С. Ю. Воспоминания. — Т. 1. — Москва, 1960.
[ред.] Дивись також
- Інші люди з прізвищем Абаза

