Абазинська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Абазинська мова Абаза Бызшва, Abaza Byzšwa |
|
|---|---|
| Поширена в: | |
| Регіон: | Кавказ |
| Носії: | мова спілкування 45 000 |
| Писемність: | кирилиця, латиниця |
| Класифікація: | Абхазо-адигські мови |
| Офіційний статус | |
| Державна: | Карачаєво-Черкесія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | abq |
Абазинська мова — мова абазинців, належить до абхазо-адигської групи іберійсько-кавказьких мов. Виділяються два діалекти — тапантський (тапанта), який покладено в основу літературної мови, і ашкарський (ашка-руа). Характеризується складною системою приголосних звуків, відсутністю відмінювання, багатством форм словотворення. Близька до абхазької мови.
Зміст |
[ред.] Алфавіт
Писемність створена лише в радянський час — у 1932 році на основі кирилиці, у 1938 — латинки.
Сучасна абазинська абетка:
| А а | Б б | В в | Г г | Гв гв | Гъ гъ | Гъв гъв | Гъь гъь |
| Гь гь | ГӀ гӀ | ГӀв гӀв | Д д | Дж дж | Джв джв | Джь джь | Дз дз |
| Е е | Ё ё | Ж ж | Жв жв | Жь жь | З з | И и | Й й |
| К к | Кв кв | Къ къ | Къв къв | Къь къь | Кь кь | КӀ кӀ | КӀв кӀв |
| КӀь кӀь | Л л | Ль ль | М м | Н н | О о | П п | ПӀ пӀ |
| Р р | С с | Т т | Тл тл | Тш тш | ТӀ тӀ | У у | Ф ф |
| Х х | Хв хв | Хь хь | ХӀ хӀ | ХӀв хӀв | Ц ц | ЦӀ цӀ | Ч ч |
| Чв чв | ЧӀ чӀ | ЧӀв чӀв | Ш ш | ШӀ шӀ | Шв шв | Щ щ | Ъ ъ |
| Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
[ред.] Приклад
«Заповіт» Т.Шевченка абазинською мовою (переклав Мікаель Чикатуєв)
|
Джерело: Українська бібліотека
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
[ред.] Посилання
|
|||||
