Абазин Андрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Абазин
Abazin.jpg
Народився ?
Помер 1703
Шаргород
Громадянство Річ Посполита
Звання полковник

Абази́н Андрі́й (? —†1703, Шаргород) — український військовий діяч, один з керівників національно-визвольної боротьби українського народу проти польських загарбників в кінці 17 — на початку 18 столітть у Правобережній Україні. Брацлавський полковник в 16841703 роках. За походженням абазинець.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Учасник спільного походу польського і козацького військ проти турецьких військ у Молдову в 16861687 роках. У 16911696 роках брав участь у походах на турецькі фортеці Кизикермен, Буджак, Очаків, Тягиню. Організатор оборони від нападів турецько-татарського війська.

У 17021703 роках очолив повстання козаків Брацлавщини й мешканців Поділля проти Речі Посполитої. Наприкінці жовтня 1702 року Абазин разом із загонами богуславського полковника Самійла Самуся брав участь в облозі Білої Церкви, взятті Немирова, Бара та інших міст Поділля.

За переказами, на­прикінці 1702 — на початку 1703 Абазин перебував на території нинішнього Борщівського району Тернопільської області, організовуючи місцевих жителів на збройні виступи.[1]

У лютому 1703 року в бою під Ладижином (тепер місто Гайсинського району Вінницької області) був тяжко поранений і потрапив у полон. За наказом польного гетьмана Адама Миколая Сєнявського був підданий тортурам і посаджений на палю в Шаргороді.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Б. Мельничук. Абазин Андрій // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4. — ISBN 966-528-197-6. — Т. 1: А-Й. — 2004. — 696 c.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]