Абба Ковнер
Абба Ковнер (Аба Ковнер; 14 березня 1918, Севастополь — 25 вересня 1987, кібуц Ейн-ха-Хореш, Ізраїль) — ізраїльський поет і прозаїк, підпільник вільнюського гетто, партизан, лауреат Державної премії Ізраїля за 1970 рік. Писав на івриті і ідіші.
[ред.] Біографія
Аба Ковнер народився в Севастополі 14 березня 1918 році в родині аптекаря. У 1926 році сім'я переїхала в Литву, де він закінчив виленську гімназію з викладанням на івриті. Там же вступив у єврейську організацію Ха-шомер ха-цаїр. Вивчав пластичні мистецтва.
У січні 1942 року у вільнюському гетто була створена "Об'єднана партизанська організація" (Fareinikte Partisaner Organizatzie), яку очолювали Іцік Вітенберг, Йосипом Глазман і Абба Ковнер. Її цілями були проголошені організація масової самооборони гетто, саботаж, приєднання до партизанів і Червоної армії.[1] Після того, як 15 липня 1943 року Іцік Вітенберг був вимушений здатися німцям під загрозою знищення усього гетто, Абба Ковнер став керівником підпілля.[2] У вересні 1943 року при ліквідації гетто Ковнер з декількома бійцями пішов в Рудникські ліса, де створив під своїм командуванням єврейський партизанський загін, в який входили бійці з вільнюського гетто і бригада "Некама" ("Помста"). У загоні Ковнер познайомився зі своєю майбутньою дружиною - Віткою Кемпнер (нар. 1920). Після війни організував групу месників, яка знищувала нацистів в Європі, цією групою було убито близько 400 чоловік. Працював в організації «Бріха», яка займалася відправкою євреїв до Палестини.
Наприкінці 1945 року нелегально приїхав у Палестину, але був заарештований британською владою і поміщений у в'язницю в Каїрі. Після звільнення знову приїхав у Палестину і вступив в кібуц Ейн-ха-Хореш. Під час Війни за незалежність воював у складі бригади Гіваті, редагував щоденний бойовий листок бригади. У 1961 році Абба Ковнер виступав свідком на суді у справі нацистського злочинця Адольфа Ейхмана. Він сказав, що уперше дізнався про роль Ейхмана в знищенні євреїв у 1941 році від страченого згодом за допомогу євреям фельдфебеля вермахту Антона Шміда. Поезія А. Ковнера присвячена Катастрофі європейського єврейства і боротьбі єврейського народу за незалежність в Ерец-Ісраель. Збірку прози "Книга свідчень" розповідає про долю партизан на території Литви. Був головою Союзу письменників Ізраїлю, один із засновників Музею пам'яті Морддехая Анелевича і Музею Діаспори. У 1983 році разом з Сінаєм Лайхтером і Аароном Віньковецьким започаткував багатотомний проект збору і публікації єврейських народних пісень на ідиші під егідою Єврейського університету в Єрусалимі (всього вийшло 7 томів). Абба Ковнер - двоюрідний брат ізраїльського політика-комуніста Меїра Вільнера.
[ред.] Примітки
- ↑ Єврейський Опір // ТумБалалайка № 14, січень-березень 2000
- ↑ Є.Іхлов:уточнення до статті Ю. Мухіна
