Абдаллах ібн Аббас
Абдаллах ібн Аббас (619—686), (араб. عبد الله بن عباس), — двоюрідний брат засновника ісламу Мухамеда і його сподвижник, син Аббаса ібн Абд аль Муталіба, засновника династії Аббасидів. За мусульманською традицією — засновник коранічної екзегетики (Тафсір). Був одним із перших теоретиків в області мусульманського права
За мусульманським переданням він був наділений надзвичайними знаннями, тому прізвиськом Абдаллаха ібн Аббаса було "хабр аль умма" (вчений муж спільноти). Йому приписуються наміри зібрати розповіді про вчинки і висловлювання Мухаммеда та його сподвижників (хадиси). Абдаллах ібн Аббас відомий як коментатор Корану, мусульманський правознавець (сам робив висновки з правових питань). Він передав багато переказів із доісламської історії та про походи Мухаммеда. Його коментарі до Корану вважаються першою спробою філологічного аналізу священного писання ісламу.
Заслуги Абдаллаха ібн Аббаса в розробці коранічної екзегетики сильно перебільшені мусульманською традицією, що робилося, очевидно, на догоду правлячим халіфам — його нащадкам.
Джерела [ред.]
- Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 7, 8 (рос.)
- Абдулла ибн Аббас /А. Али-заде. Исламский энциклопедический словарь (рос.)
