Абдулов Олександр Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Гаврилович Абдулов
Abdulov.jpg
Народження 29 травня 1953(1953-05-29)
СРСР Тобольськ
Дата смерті 3 січня 2008(2008-01-03) (54 роки)
Росія Москва
Роки діяльності 1973-2007
Дружина Мілославська Юлія
Провідні ролі Ведмідь (Звичайне диво), Рампкопф (Той самий Мюнхгаузен), Микита (Карнавал), Іван (Чарівники), Жакоб (Формула кохання), Ланцелот (Вбити дракона), Коровєв (Майстер та Маргарита)
Нагороди
Майстер спорту СРСР
Заслужений артист РРФСР (1986),
Народний артист Росії (1991),
Орден Пошани (1997),
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV степені (2007)

Олекса́ндр Гаври́лович Абду́лов (рос. Александр Гавриилович Абдулов; * 29 травня 1953, Тобольськ — 3 січня 2008, Москва) — російський актор театру і кіно. Працював в театрі Ленком.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в місті Тобольську Тюменської області в театральній сім'ї. Батько його був режисером театру у Фергані, а мати працювала в театрі гримером. Хоча на театральну сцену Абдулов вперше вийшов ще в п'ятирічному віці, до акторської кар'єри він не прагнув — в школі займався спортом, захоплювався музикою. За наполяганням батька він намагався вступити після школи в театральне училище імені Щепкіна, але не вступив, тому, повернувшись з Москви, успішно склав іспити на факультет фізкультури місцевого педінституту. Проте, через рік Олександр Абдулов знов їде до Москви і вступає в ГИТИС (рос.), на курс І. М. Раєвського.

У кіно актор дебютував в 1974 році, ще студентом він зіграв маленьку роль десантника Козлова у фільмі Михайла Пташука «Про Вітю, про Машу і морську піхоту». У 1975 році гру Абдулова в дипломній виставі відзначив головний режисер Московського театру імені Ленінського комсомолу («Ленком») Марк Захаров і запросив молодого актора в трупу.

Відтоді ім'я Олександра Абдулова нерозривно пов'язане з театром Захарова. У числі найвідоміших театральних робіт Абдулова — роль у знаменитій «ленкомівській» виставі «Юнона і Авось». За роль у виставі «Варвар і Єретик» він удостоївся «Кришталевий Турандот» і премії фонду Станіславського.

Кінокар'єра молодого актора розпочалася в середині 70-х. Проте широка популярність прийшла до Олександра Абдулова лише після ролі Ведмедя в телевізійному фільмі «Звичайне диво» (1978), поставленому Марком Захаровим за однойменною п'єсою Євгенія Шварца. Новим успіхом стала мелодрама Павла Арсенова за п'єсою А.Володіна «З коханими не розлучайтеся» (1979), в якій Абдулов грав головну чоловічу роль — Миті, а головну жіночу роль виконала його тодішня дружина — Ірина Алферова. Неабиякий дар дозволяв Олександру Абдулову з рівним успіхом виконувати різнопланові ролі, знімаючись в картинах різних жанрів і у різних режисерів.

Серед його найвідоміших акторських робіт — Микита в «Карнавалі» Тетяни Ліознової, вбивця Робер з ексцентричного детектива Алли Сурікової «Шукайте жінку», ліричний герой Іван з «Чарівників». Артист широкого творчого діапазону, Олександр Абдулов знімався в комедіях («За прекрасних пані!», «Формула кохання»), в драмах («Бережи мене, мій талісман!» і «Леді Макбет Мценського повіту» Романа Балаяна, «Над темною водою» Дмитра Месхієва), в кримінально-пригодницьких («Таємниці мадам Вонг») та детективних картинах («Десять негритят» Станіслава Говорухіна), в історико-костюмних стрічках («Гардемарини, вперед!» Світлани Дружініной).

Особливо слід виділити роботи Олександра Абдулова у фільмах Марка Захарова, які відразу любилися глядачеві, і в картинах Сергія Соловйова, що стали помітною подією кіно рубежу 80-90-х років. У 1991 році почалася співпраця Абдулова з режисером Віктором Сергєєвим, і їх перший фільм, крутійський детектив «Геній», виявився однією з найцікавіших картин тих років і увійшов до числа лідерів відеопрокату вітчизняних фільмів; не пройшла непоміченою і кримінальна мелодрама «Дивні чоловіки Семенової Катерини», де разом з Олександром Абдуловим знялися Наталія Фіссон і Андрій Соколов. Але інший фільм Віктора Сергєєва «Шизофренія», для якого Абдулов сам написав сценарій, а консультантом був Олександр Коржаков, що вийшов на екрани в 1997 році, не став відкриттям, як це було з «Генієм».

Досить часто брав участь в журі Вищої ліги КВН.

У вересні 2007 року Олександру Абдулову був поставлений діагноз — «четверта стадія раку легенів»[1].

3 січня 2008 року в 7:20 за московським часом Олександр Абдулов помер у центрі серцево-судинної хірургії імені Бакульова[2].

У лютому 2008 року він планував повернутися на сцену Ленкому і зіграти Кочкарьова у виставі «Женитьба».

5 січня похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Творчість[ред.ред. код]

Актор театру[ред.ред. код]

  • «Усе минає»
  • «Юнона та Авось»
  • «Варвар та єретик»
  • «У списках не значився» Б. Васильєва — лейтенант Плужніков (премія «Театральная весна»)
  • «Зірка та смерть Хоакіна Мурєтти» Пабло Неруди — Хоакін
  • «„Юнона“ та „Авось“» А. Вознесенського та А. Рибнікова — Фернандо Лопес, Людина театру
  • «Жорсткі ігри» А. Арбузова — Микита
  • «Школа для емігрантів» Д. Ліпскерова — Трубецкой
  • «Поминальна молитва» Г. Горіна — Менахем Мендель
  • «Диктатура совісті» М. Шатрова — Верховенський
  • «Оптимістична трагедія» Вс. Вишневського — Сиплий

Режисерські роботи в кіно[ред.ред. код]

  1. 2000 — Бременські музиканти

Акторські роботи в кіно[ред.ред. код]

  1. 1974 — Про Вітю, про Машу та морську піхоту — десантник Козлов
  2. 1974 — Москва, любов моя
  3. 1975 — Зникла експедиція — Рогов
  4. 1976 — 72 градуси нижче нуля — Льонька Савостіков
  5. 1976 — Дванадцять стільців — інженер Щукін
  6. 1976 — Золота річка
  7. 1977 — Аленький цветочек — принц
  8. 1977 — Втеча з тюрми
  9. 1978 — Капітанська дочка
  10. 1978 — Усе вирішує мить — перший тренер
  11. 1978 — Двоє в новому домі
  12. 1978 — Красень-чоловік
  13. 1978 — Звичайне диво
  14. 1979 — Місце зустрічі змінити не можна — водій, член банди <Чорна кішка>
  15. 1979 — З коханими не розлучайтесь — Мітя
  16. 1979 — Той самий Мюнхгаузен — Рампкопф
  17. 1980 — Сиціліанський захист
  18. 1981 — Карнавал — Микита
  19. 1981 — Жінка в білому — Волтер Хартрайт
  20. 1981 — Факти минулого дня
  21. 1982 — Шукайте жінку — Робер де Шаранс
  22. 1982 — Передчуття кохання
  23. 1982 — Субота та неділя
  24. 1982 — Чарівники — Іван
  25. 1983 — Дім, що збудував Свіфт — Доктор Сімпсон
  26. 1983 — Рецепт її молодості
  27. 1983 — Юнона та Авось
  28. 1983 — Поцілунок — Лобитко
  29. 1984 — Формула кохання — Жакоб
  30. 1984 — Два гусари
  31. 1985 — У пошуках капітана Гранта — Боб Дьоготь
  32. 1985 — Найчарівніша та найпривабливіша" — Володя Смирнов
  33. 1985 — Страховий агент
  34. 1985 — Таємниці мадам Вонг
  35. 1986 — Весела хроніка небезпечної мандрівки
  36. 1986 — Ті, що зійшли з небес — Сергій, режисер Н. Трощенко
  37. 1986 — Бережи мене, мій талісман
  38. 1987 — Гардемарини, вперед! — Василь Федорович Лядащев
  39. 1987 — Десять негренят — Ентоні Марстон
  40. 1987 — Філер
  41. 1988 — Вбити дракона — Ланцелот
  42. 1989 — За прекрасних пані!
  43. 1989 — Леді Макбет Мценського повіту
  44. 1989 — Руанська діва на ім'я Пишка
  45. 1989 — Чорна троянда — емблема смутку, червона троянда — емблема кохання — Володимир
  46. 1990 — Анекдоти — Василь Кутузов
  47. 1990 — Жива мішень
  48. 1990 — Сучі діти — Ігор Гординський
  49. 1991 — Принижені та ображені
  50. 1991 — Геній — Сергій Ненашев
  51. 1991 — Діло Сухово-Кобиліна
  52. 1991 — Дім під зірковим небом — сантехнік Жора
  53. 1991 — Облога Венеції
  54. 1992 — Офіціант з золотим підносом — офіциант
  55. 1992 — Дивні чоловіки Семенової Катерини
  56. 1992 — Божевільне кохання
  57. 1993 — Гріх. Історія пристрасті
  58. 1993 — Золото
  59. 1993 — Настя
  60. 1993 — Поминальна молитва — Менахем-Мендл
  61. 1993 — Тюремний романс
  62. 1993 — Я винен
  63. 1993 — Над темною водою
  64. 1994 — Кава з лимоном
  65. 1994 — Простодушний
  66. 1995 — Перше кохання
  67. 1995 — Чорна вуаль — Андрій Якович Рокшін
  68. 1997 — Шизофренія — Голубчик
  69. 1998 — Жіноча власність — Сазонов
  70. 2000 — Бременські музиканти — казкар
  71. 2000 — Тихі омути — академік Каштанов
  72. 2000 — Різдвяна містерія
  73. 2001 — Жовтий карлик
  74. 2001 — Фаталісти
  75. 2002 — Наступний (Next) (Серіал) — Лавр
  76. 2002 — О'кей!
  77. 2002 — Про кохання
  78. 2002 — Льодовий період (Серіал)
  79. 2002 — Наступний (Next 2) (Серіал) — Лавр
  80. 2003 — А на ранок вони прокинулись
  81. 2003 — Тартарен із Тараскона
  82. 2004 — Дура
  83. 2004 — Next 3 (Серіал) — Лавр
  84. 2004 — Я тебе кохаю (Серіал) — Олександр
  85. 2005 — Майстер та Маргарита — Коров'єв
  86. 2005 — Ад'ютанти кохання
  87. 2006 — Парк радянського періоду
  88. 2006 — З полум'я і світла — Михайло Васильович Арсеньєв, дідусь Лермонтова
  89. 2007 — Анна Кареніна — Стіва Облонський
  90. 2007 — Ленінград — Чігасов
  91. 2007 — Капкан (телесеріал) — Михайло Волобуєв
  92. 2007 — Артистка
  93. 2007 — Лузер

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]