Абдул-Гамід I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдул-Гамід I
Tughra of Abdülhamid I.JPG
Халіф мусульман
17741789
Доба Stagnation of the Ottoman Empire
Повне ім'я Abdulhamid I.jpg
Народився 12 березня 1725(1725-03-12)
Помер 7 квітня 1789(1789-04-07) (64 роки)
Попередник Мустафа III
Наступник Селім III
Династія Османи

Абду́л-Гамі́д І (осман. ]عبد الحميد اول , тур. I. Abdülhamit; 12 березня 17257 квітня 1789) — турецький політичний і державний діяч французького походження, султан Османської імперії (17741789) з династії Османів. Син султана Ахмеда ІІІ та французької рабині Рабії.

Біографія[ред.ред. код]

Абдул-Гамід І намагався реформувати османську армію: запросив до країни іноземних військових спеціалістів та розпочав ліквідовувати сипахійську систему, за якою військові ленники одержували в пожалування землю, й реорганізовувати яничарський корпус.

Після поразки від россійської армії під м. Козлуджі 20(09) червня 1774 року доручив великому візирові Мугсину-заде підписати з Россією Кючук-Кайнарджійський мирний договір 21 липня 1774 за яким до Росії ввійшли землі між Дніпром і Бугом, відкрила протоки Босфор і Дарданелли для плавання російських суден. За Ясським мирним договором 1792 року, який підписано вже після смерті Абдул-Гаміда І і яким закінчилась почата ним війна, до Росії відійшли землі від Бугу до Дністра, Кримське ханство офіційно визнане володінням Росії, хоча його фактичне приєднання до Російської імперії відбулося в 1783 році.

У квітні 1775 року підписав договір з імператором Йосифом ІІ, за яким захоплена перед тим австрійськими військами Буковина разом з містами Чернівці і Сучава перейшли до Австрії.

У серпні 1787 року під впливом англійської дипломатії султан розпочав чергову війну з Россійською імперією.

Мав 22 дітей, серед яких - майбітній султан Османської імперії Магмуд ІІ.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Дружинина Е.И. Кючук-Кайнарджийский мир 1774 года (его подготовка и заключение). М., 1995;
  • Лорд Кипросс. Расцвет и упадок Османской империи. М., 1999.


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.