Абдул-Меджид I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдул-Меджид I
осман. عبد المجيد اول
Абдул-Меджид I
Прапор
Османський султан
18391861
Попередник: Махмуд II
Спадкоємець: Абдул-Азіз I
 
Віросповідання: іслам, сунізм
Народження: 23 квітня 1823(1823-04-23)
Стамбул
Смерть: 25 червня 1861(1861-06-25) (38 років)
Стамбул
Батько: Махмуд II
Мати: Безмялем
 
Автограф: Автограф

Абдул-Меджид І (*25 квітня 1823 — †25 липня 1861) — султан Османської імперії, син султана Махмуда II та українки Безмялем Валіде Султан.

Він продовжує провадити реформи, започатковані для європеїзації країни його батьком. При ньому не мусульманам дозволили служити в армії, прийняли національний гімн і прапор, законодавство було реорганізовано за зразком французького кодексу Наполеона, з'явилися залізниця, телеграф. За порадою Решида Мустафи видав 3 листопада 1839 р. збірник законів «Хатт-і-шериф», за якими обіцяв рівні права усім османським підданим, відмовляючись від старого султанського права розпоряджатись їхнім життям і майном.

У 1840-х рр. проти волі британського уряду допоміг Ірландії у боротьбі з голодом. У 1852 р. турецькі війська були витіснені з Чорногорії Австрією.

За його правління відбулася Кримська війна 1853—1856 рр., у якій Туреччина, підтримана Францією та Англією, отримала ряд привілеїв. Але натомість Османська імперія мусила провести ряд реформ, спрямованих на поліпшення умов християн, що викликало незадоволення мусульман та спричинило заворушення у Боснії, Болгарії, Албанії.

У 1858 р. було оголошено про банкрутство султанської казни.

Помер від туберкульозу.

Посилання[ред.ред. код]