Абдул Момін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдул Момін
25-й Султан Брунею
1852 — 30 травня 1885
Попередник: Омар Алі Сайфуддін II
Спадкоємець: Хашим Джалілуль Алам Акамаддін
 
Народження: 21 травня 1788(1788-05-21)
Бруней
Смерть: 29 травня 1885(1885-05-29) (97 років)
Бруней
Країна: Бруней
Релігія: Іслам
Рід: House of Bolkiahd
Шлюб: Pengiran Anak Zubaidahd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Абдул Момін (1785 — 30 травня 1885) — султан Брунею з 1852 року до самої своєї смерті.

Біографія[ред. | ред. код]

Був сином Анака Абдула Вахаба й онуком султана Омара Алі Сайфуддіна I. Також він був братом султана Мухаммада Алама.

Став наступником Омара Алі Сайфуддіна II після смерті останнього, до цього, під час хвороби султана, був при ньому регентом.

За часів його правління Бруней втратив багато територій. 1855 року султан передав Джеймсу Бруку сім районів, розташованих від Самараха[en] до річки Раджанг[en] відповідно до умов угоди. 26 листопада 1856 року султан підписав угоду з Великою Британіїєю на підтвердження договору про дружбу й торгівлю, підписаного 1847 року. 1861 Абдул Момін поступився Джеймсу Бруку ще більшими територіями.

У той самий час (18651878) до Північного Брунею (Сабах) вторглись три іноземних загони. 1865 року Чарлз Лі Мозес, американський генеральний консул, уклав угоду з султаном Абдулом Моміном, відповідно до якої Бруней втратив ще 21 район. 1881 року британський уряд передав управління Північним Борнео Британській Північно-Борнейській компанії. Першим британським губернатором Північного Борнео був призначений Вільям Гуд Трічер.

Усвідомлюючи, що такими темпами від Брунею не залишиться нічого, султан уклав аманат покликаний зберегти у подальшому території держави.

Помер 29 травня 1885. Був похований у королівському мавзолеї в Бандар-Сері-Бегавані.

Йому спадкував його брат Хашим Джалілуль Алам Акамаддін.

Посилання[ред. | ред. код]