Оскар Ернст Бернхардт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Оскар Ернст Бернхардт (нім. Oskar Ernst Bernhardt; 18 квітня 1875, Бішофсверда, Німеччина6 грудня 1941, Кіпсдорф, Німеччина) — німецький письменник і філософ, автор праць, присвячених релігійно-філософській темі, об'єднаних у твір «У Світлі Істини. Послання Грааля» («Im Lichte der Wahrheit. Gralsbotschaft»). Писав під псевдонімом Абд-ру-шин (Абдрушин).

Біографія[ред.ред. код]

Оскар Ернст Бернхардт народився 18 квітня 1875 року в заможній родині у м. Бішофсверда (Німеччина). Після народної школи він за бажанням батьків обрав професію комерсанта, закінчивши училище комерції і торгівлі. Потім зайнявся самостійною професійною діяльністю у Дрездені. Після чого з 1900 року у зв’язку з комерційними справами почались його численні подорожі по різним країнам світу. Враження від поїздок послугували поштовхом до початку його письменницької діяльності. Його подорожні есе і п’єси для театру мали успіх, і він став відомий у Німеччині як письменник-драматург. Він побував в Індії, Туреччині, країнах Близького Сходу, в Америці.

Після тривалого перебування в Нью-Йорку, в 1913 році О.Е. Бернхардт приїздить до Англії й мешкає в Лондоні. Там його застає Перша світова війна, і в 1915 році його як німецького підданого інтернують на острів Мен. Період ізоляції, зіткнення зі стражданнями людей в трагічні долі воєнного часу та особисті емоції цього періоду спонукали його до роздумів і філософського пошуку виходу з усього цього. Його роздуми над питаннями, пов'язаними з Богом, сенсом життя і задачею людини, дедалі більше пробуджували в ньому думки про те, що людям необхідно показати вірний шлях. Після звільнення, знову повернувшись на батьківщину навесні в 1919 року, він усвідомлює своє завдання - вказати тим, хто перебуває в пошуку, якими є закони світобудови і яким є вихід з лабіринтів оман.

Починаючи з 1923 року, Оскар Бернхардт під псевдонімом Абд-ру-шин (Абдрушин) починає записувати і публікувати свої перші доповіді в зошитах-брошурах «Листки Грааля» (Gralsblätter), де пізніше друкує також відповіді на численні запитання, що йому задавалися. Обраний ним псевдонім «Абд-ру-шин» має персько-арабське походження і в перекладі означає «син світла». Він їздить Німеччиною і виступає з публічними доповідями. У 1926 році Бернхардт об'єднав і опублікував написані до цього доповіді в книгу «В Світлі Істини. Нове Послання Грааля» (нім. «Im Lichte der Wahrheit. Neue Gralsbotschaft») у так зване «мале» або «фіолетове» (за кольором обкладинки) видання, що складалося з 43 доповідей. Подальші доповіді він продовжує публікувати у випусках «Листків Грааля», а з 1927 року — і в новому журналі «Заклик» (Der Ruf).

У 1928 році Бернхардт зі своєю родиною переїздить на плато Фомперберг (у Тіролі, Австрія). Незабаром на Фомперберг стали приїздити, що висловлювали бажання бути поряд з Бернхардтом, черпати від нього знання і будувати своє життя відповідно до принципів «Послання Грааля». Так з'явилося Селище Грааля, що існує і зараз.

У 1931 році Бернхардтом було видано його головну працю «В Світлі Істини. Послання Грааля» (Im Lichte der Wahrheit. Gralsbotschaft) — так зване «велике видання» 1931 року. Воно складається як з доповідей, які входили до «малого видання» 1926 року, так і з нових доповідей, що публікувалися в «Аркушах Грааля» і «Заклику». Бернхардт побудував свій твір таким чином, що просте пояснення понять і стану речей крок за кроком доповнюється більш широкими і докладними поясненнями, які також дозволяють поступово розширити і поглибити розуміння його вчення. «Велике видання» 1931 року складається з 91 доповіді та додатка, що включає в себе «Десять Заповідей Божих» і доповідь «Життя».

Опубліковані в 1934 році у вигляді книги «Відлуння Послання Грааля I» (Nachklänge zur Gralsbotschaft I) доповіді чітко окреслюють коло тих, для кого призначений подальше розширення знання про творіння. У людини, що бажає дотримуватися вчення Бернхардта і надалі, вже має бути сформоване переконання щодо того, з чим він ознайомився у «Посланні Грааля». 1-й том — «Відгомін Послання Грааля» — складався з 61 доповіді. Підготовлений до друку в 1937 році 2-й том, що містив 38 доповідей, не був виданий те, що Бернхардт зазнав закидів у свій бік та був зраджений колишніми прихильниками.

Наступні доповіді та відповіді на запитання для широкого кола читачів Бернхардт зміг публікувати в новому журналі «Голос» (Die Stimme), що його друкували у Швейцарії. Протягом 1937 року було видано 12 випусків, у яких було опубліковано 10 доповідей Бернхардта. В останньому випуску було вказано, що через труднощі наступний випуск вийде у липні 1938 року, але ані видання подальших випусків «Голосу», ані видання другого тому «Відгомін Послання Грааля» здійснити не вдалося.

Нацистська Німеччина анексувала Австрію, і того ж дня, 12 березня 1938 року, Бернхардта було заарештовано німецькими властями націонал-соціалістичного режиму, а Селище Грааля експропріювали. Ціною багатьох зусиль і клопотань одного з учнів Бернхардта він був випущений з в'язниці Інсбрука у вересні 1938 року. Додому він вже не повернувся: його відправили на заслання в Шлаурот під Герліцем. У березні 1939 року Бернхардт з родиною переїхав до Кіпсдорфу (Рудні гори), де перебував під постійним наглядом гестапо. Його постійно допитували представники таємної поліції.

Оскар Бернхардт помер 6 грудня 1941 року. 11 грудня його було поховано у Бішофсверді. У 1949 році його останки перенесли до Селища Грааля на Фомперберг до підготованого склепу, що має форму піраміди.

В період з 1938 по 1945 роки «Послання Грааля» перебувало під офіційною забороною у фашистській Німеччині. У НДР воно було заборонене до 1990 року.

Твір Бернхардта з першої ж доповіді вказує, що мета автора — роз'яснити тим, хто перебуває у пошуку, закони світобудови. Він закликав читача відкинути упередження колишніх догм та об'єктивно перевірити правильність вчення, яке він пропонує. Щодо своєї мети Бернхардт в 1936 році писав так:

«Я просто писав моє Послання Грааля, яке мені потрібно було принести людству. Оскільки це Послання охоплює знання про дію всього Творіння настільки всебічно, як це досі ще не могло бути надано, то в ньому люди точно дізнаються про шляхи, якими вони повинні йти, щоб дістатися внутрішнього світу і з ним до радісної творчості вже на Землі.(...) Моя мета духовного роду! Але я не несу нової релігії, не хочу засновувати ніякої нової церкви, так само як і секти, а з усією простотою даю ясну картину самостійної дії Творіння, що несе Волю Божу, з чого людина в змозі чітко усвідомити, які шляхи для неї прийнятні».

Бернхардт всіляко хотів сконцентрувати увагу читача на своєму «Посланні Грааля». При цьому він уникав того, аби звертати погляд читача на свою особистість як на центр його вчення. Він вимагав він від своїх читачів звертати увагу «на Слово, а не на того, хто його несе».

Відповідно до цієї керівної думки Абд-ру-шин постійно хотів зі всією об’єктивністю зуміти поставити в центр своє Послання, а не спрямовувати погляд на свою особистість, як на центр вчення. Ясно і виразно вимагав він від своїх читачів звертати увагу «на Слово, а не на того, хто його несе».

Бернхардт також вказав, що те, що він подає у «Посланні Грааля», він не черпав зі сторонніх джерел, і що сам він не є представником якоїсь релігії, «напряму» або «школи»:

«Я не вийшов з жодної групи, не користувався жодною школою, ніде не вивчав і не здобував мої знання.(...) Те, що я стверджую в моїх доповідях, кажу я по переконанню з себе самого. І якщо в різних релігіях можна знайти щось схоже, то я це точно не почерпнув звідти. Проте мене радує, коли в них стверджується про те ж або подібне. З усіх цих причин я постійно закликаю, щоб перевірялися слова, але не зверталася увага на того, хто говорить! Хто тоді захоче йти за мною, той справді є серйозним шукачем, що вміє міркувати сам. А інші люди, яким потрібно дотримуватися особистості замість предмету, котрі, відповідно, і не можуть залишатися об’єктивними, не мають ніякої цінності для серйозного устремління вперед».

Також Бернхардт ясно і чітко попереджає про покарання, яке спіткає тих, хто не буде слідувати його Слову:

«Хто не може слідувати Посланню Грааля духовно, для того буде краще, якщо він, не звертаючи уваги, піде далі своєю дорогою, ніж якщо він захоче показати свої мудрі ідеї про це. Тому що неминучою є година, коли потім він вже занадто пізно схоче передумати, однак при цьому сьогоднішнє дитяче зазнайство сформує жорно, яке придавить його».

Усього Оскар Бернхардт залишив письмово біля 300 доповідей і близько 130 відповідей на запитання.