Абд-ру-шин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Абд-ру-шин (Abd-ru-shin або Abdruschin) — псевдонім Оскара Ернста Бернгардта (нім. Oskar Ernst Bernhardt; 18 квітня 1875, Бішофсверда, Німеччина — 6 грудня 1941, Кіпсдорф, Німеччина) — німецький письменник і філософ, автор праць, присвячених релігійно-філософськім темам у новому світогляді, об'єднаних ним у твір «У Світлі Істини. Послання Ґрааля» («Im Lichte der Wahrheit. Gralsbotschaft»).

Біографія[ред.ред. код]

Абд-ру-шин народився 18 квітня 1875 року у м. Бішофсверда, (Німеччина) в заможній родині Бернгардтів (мати Емма Тереза, батько Клеменс Теодор), батьки дали йому ім’я Оскар Ернст, він був п’ятою наймолодшою дитиною у сім’ї. Після школи він за бажанням батьків обрав професію комерсанта, закінчивши училище комерції і торгівлі. В подальшому займався самостійною професійною діяльністю у Дрездені. З 1900 року у зв’язку з комерційними справами почались його численні подорожі різними країнами світу. Враження від поїздок стали поштовхом до початку його письменницької діяльності. Його подорожні есе і п’єси для театру мали не абиякий успіх, і він став відомий у Німеччині як письменник-драматург. Він побував в Індії, Туреччині, країнах Близького Сходу, в Америці.

Після тривалого перебування в Нью-Йорку, в 1913 році він приїздить до Англії й мешкає в Лондоні. Там його застає Перша світова війна, і в 1915 році його як німецького підданого інтернують на острів Мен. Період ізоляції, зіткнення зі стражданнями людей в трагічних долях воєнного часу та особисті переживання цього періоду спонукали його до роздумів над складними питаннями, пов'язаними з Богом, сенсом життя та задачею людини. Він осягнув, що ані різні релігійні ідеології ані великі наукові досягнення не можуть знайти вихід із духовного спустошенню та світової кризи. Людство потребувало нового системного знання, яке показало б механізми законів Світобудови, що проявляються в особливих взаємозв’язках, які є рушійними силами доленосних світових подій і обумовлюють життя людини. Його роздуми в пошуку виходу із духовного занепаду дедалі більше пробуджували в ньому бажання допомогти людям і показати їм вірний шлях до перетворення життя, заповнивши прогалини в області духовних знань. Після звільнення, знову повернувшись на батьківщину навесні 1919 року, він усвідомлює своє завдання — вказати тим, хто перебуває в пошуку, сутність законів Світобудови та вихід з лабіринтів оман. Він їздить Німеччиною і виступає з публічними доповідями.

З 1923 року починає публікувати свої перші доповіді в зошитах-брошурах «Аркушах Ґрааля» (Gralsblätter), де пізніше друкує також відповіді на численні запитання, що йому задавалися. Всі свої твори суто духовного спрямування, з його послідовним описом системи знання, він завжди підписував ім’ям «Абдрушин» (пізніше «Абд-ру-шин»), він також отримував листи на це ім’я, яке не було лише вигаданим «літературним псевдонімом», а таким, за допомогою якого автор намагався підкреслити, що саме мав за мету. Ім’я «Абдрушин» («Абд-ру-шин») має персько-арабське походження і в перекладі означає «Син Світла». У 1926 році Абд-ру-шин об'єднав і опублікував написані до цього доповіді в книгу «В Світлі Істини. Нове Послання Ґрааля» (нім. «Im Lichte der Wahrheit. Neue Gralsbotschaft») у так зване «мале» або «фіолетове» (за кольором обкладинки) видання, що складалося з 43 доповідей. Подальші доповіді він продовжує публікувати у випусках «Листків Ґрааля», а з 1927 року — і в новому журналі «Заклик» (Der Ruf).

У 1928 році Абд-ру-шин зі своєю родиною переїздить на плато Фомперберг (Тіроль, Австрія). Незабаром до Фомперберга стали приїздити люди, що висловлювали бажання бути поряд з Абд-ру-шином, черпати від нього нові знання й будувати своє життя за вченням «Послання Ґрааля». Абд-ру-шин поступився найбільш наполегливим проханням його прихильників і дозволив деяким оселитися поблизу нього, хоча не планував цього спочатку. Так з'явилося Селище Ґрааля, що існує й сьогодні.

У 1931 році Абд-ру-шином було видано його головну працю «В Світлі Істини. Послання Ґрааля» (Im Lichte der Wahrheit. Gralsbotschaft) — так зване «велике видання» 1931 року. Воно складалося як із доповідей, які входили до «малого видання» 1926 року, так і з нових доповідей, що протягом наступних років публікувалися у «Аркушах Ґрааля» і журналі «Заклик». «Велике видання» 1931 року складалося з 91-ї доповіді та завершувалося поясненнями «Десяти Заповідей Божих» і доповіддю «Життя».

Опублікована в 1934 році книга «Відлуння Послання Ґрааля I» (Nachklänge zur Gralsbotschaft I) містила нові доповіді, що мали за мету подальше розширення знань про закони Всесвіту, Світобудови як Творіння Бога та висвітлювали рушійні взаємозв’язки буття людини на основі сформованого в 1931 році «Послання Ґрааля». Тому «Відлуння Послання Ґрааля» було призначено для тих, хто осягнув і повністю сприйняв системне знання «В Світлі Істини. Послання Ґрааля». 1-й том «Відлуння Послання Ґрааля» складався з 61-ї доповіді. Підготовлений до друку в 1937 році 2-й том, що містив 38 доповідей, але не був виданий через те, що того часу Абд-ру-шин зазнавав безперервного тиску з боку чисельних ворогів і був зраджений колишніми прихильниками.

Наступні доповіді та відповіді на запитання для широкого кола читачів Абд-ру-шин публікував в новому журналі «Голос» (Die Stimme), що його друкували у Швейцарії. Протягом 1937 року було видано 12 випусків, у яких було опубліковано 10 доповідей Абд-ру-шина. В останньому випуску було вказано, що через труднощі наступний випуск вийде в липні 1938 року, але ані видання подальших випусків «Голосу», ані видання другого тому «Відлуння Послання Грааля» здійснити не вдалося.

Гітлерівська Німеччина анексувала Австрію, і того ж дня, 12 березня 1938 року, німецьким урядом націонал-соціалістичного режиму Абд-ру-шина було заарештовано, а Селище Ґрааля експропрійовано. Ціною багатьох зусиль і клопотань одного з його учнів він був звільнений з в’язниці Інсбрука у вересні 1938 року. Додому він вже не повернувся — разом з родиною його чекало заслання в Шлаурот під Ґьорліцем. Потім у березні 1939 року Абд-ру-шин з родиною переїхав до Кіпсдорфу (Рудні гори), де перебував під постійним наглядом гестапо. Відтоді тривали регулярні допити з боку представників гестапо, які чинили на нього шалений тиск, маючи за мету дізнатись якісь приховані «таємниці» його знання та «небезпечних» здібностей, позбавити його спілкування з прихильниками й учнями, публічно виступати, а таким чином — унеможливити будь-які його дії. Отже, за наказом спецслужб гітлерівської Німеччини йому заборонялась будь-яка подальша його діяльність, себто поширення ідей його «Послання Ґрааля», яку сам Абд-ру-шин вважав метою свого життя.

Не маючи змоги здійснювати будь-яку свою публічну діяльність і перебуваючи під постійним жорстоким тиском представників гестапо, що прагнули знайти привід кинути його до концтабору як «небезпечну» для влади впливову особу, зраджений багатьма прихильниками, морально і фізично виснажений, Абд-ру-шин помер 6 грудня 1941 року. 11 грудня його було поховано в Бішофсверда, в місті де він народився. У 1949 його останки перенесли до Селища Ґрааля на Фомперберг до підготованого склепу, що має форму піраміди.

В період з 1938 по 1945 роки «Послання Ґрааля» перебувало під офіційною забороною у фашистській Німеччині. У НДР воно було заборонене до 1990 року.

Абд-ру-шин своїм «Посланням Ґрааля» з першої ж доповіді вказує, що його мета — роз'яснити тим, хто перебуває у пошуку, закони Світобудови, прояснити незрозумілі в царині духовного знання речі, завдяки чому кожна людина має змогу духовно дозріти і сформуватися в досконалу особистість, що позбавлена впливу оман і тих, хто сприймає церковне вчення лише на віру чи навпаки — є зарозумілим атеїстом. Він закликав читача відкинути упередження колишніх догм та об'єктивно перевірити правильність того, що він пропонує. Щодо своєї мети Абд-ру-шин в 1936 році писав так:

«Я просто писав моє Послання Ґрааля, яке мені потрібно було принести людству. Оскільки це Послання охоплює знання про дію всього Творіння настільки всебічно, як це досі ще не могло бути надано, то в ньому люди точно дізнаються про шляхи, якими вони повинні йти, щоб дістатися внутрішнього світу і з ним до радісної творчості вже на Землі.(...) Моя мета духовного роду! Але я не несу нової релігії, не хочу засновувати ніякої нової церкви, так само як і секти, а з усією простотою даю ясну картину самостійної дії Творіння, що несе Волю Божу, з чого людина в змозі чітко усвідомити, які шляхи для неї прийнятні».

Абд-ру-шин всіляко хотів сконцентрувати увагу читача на своєму «Посланні Ґрааля». При цьому він уникав того, аби звертати погляд читача на свою особистість як на центр його вчення. Він вимагав він від своїх читачів звертати увагу «на Слово, а не на того, хто його несе».

Коли Абд-ру-шина спитали, з якої традиції походить його вчення і звідкіля він взагалі бере всі свої знання, він виразно відповів, що завжди черпав лише із власного джерела і не є представником якоїсь релігії, «напряму» або «школи»:

«Я не вийшов з жодної групи, не користувався жодною школою, ніде не вивчав і не здобував мої знання.(...) Те, що я стверджую в моїх доповідях, кажу я по переконанню з себе самого. І якщо в різних релігіях можна знайти щось схоже, то я це точно не почерпнув звідти. Проте мене радує, коли в них стверджується про те ж або подібне. З усіх цих причин я постійно закликаю, щоб перевірялися слова, але не зверталася увага на того, хто говорить! Хто тоді захоче йти за мною, той справді є серйозним шукачем, що вміє міркувати сам. А інші люди, яким потрібно дотримуватися особистості замість предмету, котрі, відповідно, і не можуть залишатися об’єктивними, не мають ніякої цінності для серйозного дальшого поступу».

З такого висловлювання Абд-ру-шина стає зрозумілим, що всі біографічні дані про його особу на зовнішньому життєвому шляху не повинні відволікати від того, що він дійсно мав передати як живе знання чи системне духовне вчення.

Усього Абд-ру-шин залишив письмово біля 300 доповідей і близько 130 відповідей на запитання.