Аберація світла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Aberration of light.png
Aberration1.svg

Абера́ція сві́тлаастрономії) — позірна зміна положення світила на небесній сфері внаслідок скінченності швидкості світла і руху Землі по орбіті (річна аберація) або обертання Землі (добова аберація). Аберацію світла відкрив англ. астроном Джеймс Брадлей 1725 і пояснив її 1728. Якби астрономічна труба була нерухома, то зображення зорі 5 (мал.), на яку наведена труба, збігалося б з перехрестям ниток F окуляра (O — центр об'єктива). Але оскільки труба рухається разом з Землею у напрямі апекса A, то за час, протягом якого світло йде від O до F, окуляр переміститься в F'. Для того щоб зображення зорі попало в перехрестя ниток, трубу треба нахилити в бік її руху на кут OFO'= α.

Аберація виникає внаслідок зміни напряму розповсюдження світла при переході від однієї інерціальної системи відліку до іншої. Нехай система {K} \, рухається зі швидкістю {v} \, відносно системи K^\prime . Кути утворені напрямом розповсюдження світла і напрямом руху K^\prime відносно {K} \, в K^\prime і {K} \, позначимо відповідно  \theta^\prime і \theta \,. Тоді, згідно із спеціальною теорією відносності справедливе наступне співвідношення між \theta \, і \theta^\prime

\sin\theta =  \frac{\sqrt{ 1 - v^2/c^2}}{1+v/c\cos\theta} \sin\theta^\prime

Ця формула — наслідок загальної формули перетворення швидкості частинки при переході від однієї системи відліку до іншої для випадку коли швидкість частинки рівна швидкості світла {c} \, . Кут \alpha = \theta^\prime - \theta називається кутом аберації. Якщо v\ll \;c то з точністю до членів порядку v/c формула записується у вигляді:

\alpha = \theta^\prime - \theta = \frac{v}{c}\sin\theta

Література[ред.ред. код]

  • Блажко С. Н. Курс сферической астрономии. М., 1954.
  • Прохоров А. М. Физическая енциклопедия. М., 1998.

Посилання[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.