Абоський мирний трактат
Абоський мирний трактат — договір між Росією та Швецією, підписаний в Або 7 серпня 1743 року. Від Росії договір підписав А.І. Румянцев та І.Л. Люберас, від Швеції — Г. Цедеркрейц та Е.М. Нолькен. Завершив російсько-шведську війну 1741-43 років, що закінчилася поразкою Швеції. В ході перемовин з 7 лютого 1743) Росія погоджувалася обмежити свої територіальні вимоги за умови обрання спадкоємцем шведського престолу гольштейнського принца Адольфа Фрідріха, двоюрідного дядька спадкоємця російського престолу Петра Федоровича. Швеція, яка вичерпала ресурси для військового спротиву поступилася. 16 червня був підписаний попередній договір. 23 червня Адольф Фрідріх був обраний спадкоємцем шведської корони.
21 стаття трактату встановлювала між сторонами «вічний мир та дружбу» з зобов'язанням не вступати до ворожих союзів. На підтвердження Ніштадтського мирного договору 1721 за Росією визнавалися захоплені в Прибалтиці землі. Швеція віддавала Росії Кюменогорську провінцію з Фрідріхсгамом та Вільманстрандом і частину Саволакської провінції з Нейшлотом. Кордон встановлювався по річці Кюммене. Росія виводила свої війська з інших провінцій Фінляндії. Окремі статті стосувалися питань обміну полоненних, видачі втікачів, правил торгівлі тощо.
