Абрагам Роман
| Роман Абрагам | |
| Roman Abraham | |
 |
|
| Народився | 30 лютого 1891 Львів |
| Помер | 26 серпня 1976 Варшава |
| Роки життя | 1891—1976 |
| Країна | Польща |
| Роки служби | 1914—1945 |
| Звання | підпоручник, поручник, ротмістр, майор, підполковник, полковник, генерал бригади |
| Нагороди | |
Абрагам Роман (пол. Abraham Roman; 28 лютого 1891 — 26 серпня 1976) — польський військовий діяч, бригадний генерал (1938). Син Владислава Абрагама.
Зміст |
[ред.] Біографія
[ред.] До Першої світової війни
Народився у Львові. 1910 закінчив єзуїтську гімназію в м. Хирів (тепер Старосамбірського району Львівської обл.).
Навчався у Львівському університеті на філософському та правничому факультетах.
1915 здобув звання доктора права і політичних наук.
Брав участь у діяльності «Бартошевих дружин» та Союзу польської молоді «Зет».
[ред.] Перша світова і польсько-українська війна
Під час Першої світової війни служив у кавалерії австрійської армії, 1916 одержав звання підпоручника, 1917 — поручника.
У листопаді 1918 — учасник польсько-українських боїв за Львів. Створив власний відділ, який вів бої за залізничний вокзал, у середмісті та на Персенківці. Відділ під командуванням Абрамовича першим серед польських підрозділів 22 листопада 1918 вступив на львівську площу Ринок і вивісив над ратушею польський прапор[1].
Від січня 1919 командував окремим батальйоном, полком й оперативною групою у складі дивізії Владислава Сікорського, що вела бойові дії в Галичині.
У польсько-радянській війні 1920 командував окремим відділом, який воював на південно-східному фронті, зокрема брав участь у битві під Задвір'ям поблизу Львова, названій «польськими Фермопілами» (Абрагам під час фінальної фази цієї битви перебував у шпиталі).
[ред.] Військова служба 1920—1939
1920—1921 виконував обов'язки офіцера для спеціальних доручень при Генеральному штабі. 1921 одержав звання майора і був підряджений у Верхню Сілезію, де організував допомогу повсталим полякам.
1922—1927 викладав у Вищій військовій школі у Варшаві, зокрема очолював кафедру загальної тактики.
1928 прийняв командування над 26-м уланським полком у Барановичах. Від березня 1929 — командувач кавалерійських бригад «Торунь» і «Бидгощ», а від квітня 1937 — Великопольської кавалерійської бригади в Познані. 1938 одержав звання бригадного генерала.
[ред.] Друга світова війна
Під час німецько-польської війни 1939 очолював кавалерійську бригаду в складі армії «Познань».
Від 15 вересня 1939 керував оперативною групою «Абрагам», до складу якої входили Великопольська і Подільська кавалерійські бригади.
23 вересня 1939 очолив Збірну кавалерійську бригаду, яка воювала під Варшавою. Важко поранений, Абрагам потрапив до шпиталю, де 15 жовтня 1939 його арештувало гестапо. Був ув'язнений у Познані, а згодом у таборах Кротошин, Кьонігштайн, Йоганнисбрунн і Мурнау.
[ред.] Останні роки життя
Звільнений американськими військами 30 квітня 1945. У жовтні 1945 повернувся до Польщі. 1950 вийшов на пенсію. Від 1956 разом із генералом Мечиславом Борутою-Спеховичем неодноразово порушував питання про захист Цвинтаря «орлят» у Львові, був співавтором меморандуму стосовно цього до прем'єр-міністра Польщі Юзефа Циранкевича та радянського лідера Леоніда Брежнєва.
Відзначений багатьма польськими бойовими нагородами. Помер у Варшаві.
[ред.] Звання
- підпоручник — 1916
- поручник — 1917
- ротмістр — 1918
- майор — 19 серпня 1920, затверджений 1 квітня 1920[2]
- підполковник — 1922 зі старшинством від 1 червня 1919
- полковник — 1 січня 1928
- генерал бригади — 19 березня 1938
[ред.] Примітки
- ↑ Мельник І. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми, кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2011
- ↑ Dziennik Personalny M.S.Wojsk. Nr 32 z 25.08.1920 r.
[ред.] Література
- (укр.) Ігор Петрій Абрагам Роман // Енциклопедія Львова, — Т. 1 (За редакцією А. Козицького та І. Підкови), А-Ґ — Львів., «Літопис», 2007. ISBN 966-7007-67-1 ISBN 966-7007-68-8
- (пол.) Rocznik Oficerski 1924, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego, Warszawa 1924, s. 567, 598, 1362
