Абразив

Абразивні круги..

Наждачний папір розміру FEPA Р80.

Абразив — дрібнозерниста або порошкоподібна тверда речовина, що використовується для різання, полірування, шліфування, іншої обробки (як робоча частина інструменту) твердих матеріалів штучного і природного походження (металів і їх сплавів, пластиків, кераміки, каменю, деревини тощо). Абразиви бувають двох типів: природні (алмаз, корунд, сланець, пісок, кремінь, пемза) і штучні (електрокорунд, штучний алмаз, карбід кремнію (SiC), карбід бору та ін.). Їх твердість визначається за шкалою Мооса.

Застосування

Абразиви широко використовуються для виготовлення інструменту для холодної обробки металів і інших матеріалів, а також в косметиці. В засобах по догляду за шкірою абразиви вводяться до кремових та гелевих форм для відшелушення ороговілого епідермісу, в педикюрі — для обробки стоп, в манікюрі — для шліфування та полірування нігтьової пластини. В якості натурального абразива часто використовують мелені кісточки мигдалю, персика, абрикоса, шкаралупу кедрових горіхів. Штучними косметичними абразивами є синтетичні поліетиленові гранули. Діаметр абразивних часточок у косметиці буває від 100 до 500 мкм.

Див. також

• Абразивний інструмент

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.