Абразив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абразивні круги..
Наждачний папір розміру FEPA[1] Р80.

Абразив — дрібнозерниста або порошкоподібна тверда речовина, що використовується для різання, полірування, шліфування, іншої обробки (як робоча частина інструменту) твердих матеріалів штучного і природного походження (металів і їх сплавів, пластиків, кераміки, каменю, деревини тощо). Абразиви бувають двох типів: природні (алмаз, корунд, сланець, пісок, кремінь, пемза) і штучні (електрокорунд, штучний алмаз, 777 карбід кремнію (SiC), карбід бору та ін.). Їх твердість визначається за шкалою Мооса.

Застосування[ред.ред. код]

Абразиви широко використовуються для виготовлення інструменту для холодної обробки металів і інших матеріалів, а також в косметиці. В засобах по догляду за шкірою абразиви вводяться до кремових та гелевих форм для відшелушення ороговілого епідермісу, в педикюрі — для обробки стоп, в манікюрі — для шліфування та полірування нігтьової пластини. В якості натурального абразива часто використовують мелені кісточки мигдалю, персика, абрикоса, шкаралупу кедрових горіхів. Штучними косметичними абразивами є синтетичні поліетиленові гранули. Діаметр абразивних часточок у косметиці буває від 100 до 500 мкм.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Federation of European Producers of Abrasives. Федерація європейський виробників абразивів.

Література[ред.ред. код]


Матеріал Це незавершена стаття про матеріал.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.