Абрахам Дербі I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абрахам Дербі
Abraham Darby I
Народився 14 квітня 1678(1678-04-14)
маєток Ренс-Нест (?), біля Дадлі, графство Вустершир, Англія
Помер 8 березня 1717(1717-03-08) (38 років)
Мадлі
Відомий Вперше в історії доменного виробництва розпочав використання коксу (у суміші з деревним вугіллям)
Діяльність Металургія
Конфесія квакер
Батько Джон Дербі (англ. John Darby)
Матір Ен Бейліс (англ. Ann Baylies)
Родичі Дод Додлей (?) - англійський промисловець-металург. Припускається, що його рідна сестра була прабабкою Абрахама Дербі. [1] [2]
Дружина Мері Саджент (англ. Mary Sergeant)
Діти Абрахам Дербі II - англійський промисловець-металург

Абрахам Дербі І (англ. Abraham Darby I ) (14 квітня 1678 року — 8 березня 1717 року) — англійський металург і промисловець. Вперше в історії доменного виробництва використав кам'яновугільний кокс (як домішку до деревного вугілля). Батько Абрахама Дербі ІІ.

Біографія[ред.ред. код]

Абрахам Дербі народився 14 квітня 1678 року (за іншими даними – у 1677 році [3]) ймовірно в маєтку Ренс-Нест (англ. Wren's Nest Estate) у графстві Стаффордшир (тепер у Західному Мідленді), що на північному заході від міста Дадлі, у сім'ї англійського йомена (селянина, що мав власне господарство). Припускається, що прабабка Абрахама Дербі, Джейн, була незаконнонародженою дочкою Едварда Саттона, барона Дадлі 5-го і рідною сестрою Дода Дудлея, відомого тим, що він першим вдало використав кам’яне вугілля у доменній плавці. [4]

У першій половині 1690-х років був учнем на заводі з виробництва солоду у Бірмінгемі у такого собі Джонатана Фріта (англ. Jonathan Freeth), квакера. Під його впливом Абрахам став членом квакерського Товариства Друзів і залишався ним все життя. В подальшому квакерами були його син і онук. 1698 року, маючи 21 рік, розпочав власну справу у Бристолі. 1699 року одружився з Мері Саджент і переїхав у Брістоль, де займався виробництвом солоду. 1704 року заснував мідеплавильний завод у Брістолі.

Приблизно у 1704 році був у Голандії, де вивчав млинарське будівництво. До Англії Дербі повернувся з кількома голандськими робітниками-мідеплавильниками і разом з чотирма компаньонами заснував у Брістолі Баптист-Мілльський мідеплавильний завод (назва заводу – від назви місцевості). Завод обійшовся компаньонам у 8000 фунтів. Управителем заводу був Дербі. Поступово перейшли на виробництво залізних товарів, переважно посуду. За пропозицією одного з робітників, молодого валійського хлопця Джона Томаса розпочав виробництво залізного посуду виливанням у піскових формах. Новий метод був кращим, ніж виробництво традиційним способом у глиняних формах. Процес ставав меньш трудоємким і швидчим, що дозволяло значно збільшити об’єми виробництва. Посуд виходив дешевшим і якіснішим. У квітні 1708 року Дербі взяв патент на новий метод виробництва посуду у піскових формах строком на 14 років.

Однак, компаньони Дербі відмовилися розширювати виробництво, через що він забрав свою частку капіталу в компанії й переїхав у місто Колбрукдейл у графстві Шропшир. У Колбрукдейлі у вересні 1708 року Дербі взяв в аренду стару зупинену доменну піч, що стояла без роботи після того як вона була частково зруйнована вибухом, що стався свого часу на ній. Дербі підготував доменну піч до задувки. Задув її 10 січня 1709 року. Дербі вів пічковий журнал з 20 жовтня1708 року по 4 січня 1710 року. В перший рік роботи цієї печі Дербі продав залізних товарів загальною вагою у 81 тону. Окрім посуду й інших виробів, він виробляв також невелику кількість бабкового чавуну, який вивозився річкою Северн у ливарні міста Бристоль.

1713 року використав у доменній плавці кокс як домішку до деревного вугілля.

1714 року Дербі і його компаньони продовжили аренду печі у Колбрукдейлі і побудували другу. Точно не відомо коли вона була задута, але 1718 року вона вже працювала, 1720 року давала чавуну трохи більше, ніж перша піч.

Абрахам Дербі помер у 1717 році після 18 місяців хвороби у своєму будинку у Медлі у віці 38 років. Його старшому сину, Абрахаму Дребі ІІ, тоді було лише шість років. Керівництво його компанією перейняв один з родичів. Його син Абрахам Дербі ІІ взяв керівництво компанією у 1730 році.

Використання коксу[ред.ред. код]

Абрахам Дербі вперше в історії доменного виробництва застосував кам'яновугільний кокс, але кокс на його печах був не єдиним паливом, він був використаний лише як частковий замінник деревного вугілля. Застосування коксу стало значним кроком в розвитку доменного виробництва, сьогодні він є основним паливом на всіх доменних печах світу.

За однією з версій в англійській історіорафії, кам’яновугільний кокс було винайдено у XVIII столітті англійськими броварами, які почали використовувати його замість деревного вугілля для сушки солоду. [5] Припускається, що Дербі саме від броварів, з якими він свого часу мав тісні стосунки, перейняв метод виготовлення коксу. [6] [7] До Дербі робилися спроби використання сирого кам’яного вугілля у доменній плавці, однак окрім можливо Д. Додлея у XVII столітті, нікому не вдалося вдало використати його у доменному виробництві. Кокс, який виготовляли з вугілля нагріванням без доступу повітря, був кращим паливом ніж вугілля, він був міцнішим, містив мало летких речовин та меньше сірки.

Неподалік від заводу у Колбрукдейлі на поверхню виходив пласт вугілля, Дербі використав його для виготовлення коксу і використав на своїй доменній печі. Відомо, що він використовував 2 кошики деревного вугілля і один кошик торфу на п’ять кошиків каменовугільного коксу.

Доменну плавку повністтю на коксі, без домішки деревного вугілля і кам’яного вугілля вперше провів син Абрахама Дербі Абрахам Дербі II у 1735 році.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Sedgley's Men of Iron; Dud Dudley and Abraham Darby – Keeping it in the Family!
  2. Carl Higgs. Dud Dudley and Abraham Darby; Forging New Links.
  3. Darby, Abraham. // Dictionary of National Biography, 1888. Volume XIV. New York: Macmillanand Co, London: Smith, Elder & Co. P. 42 – 43.
  4. Carl Higgs. «Dud Dudley and Abraham Darby: Forging New Links». Black Country Society. Архів оригіналу за 2013-07-12. 
  5. The World Book Encyclopedia. Vol. 4, 1993. Page 732.
  6. Trinder, Barrie (1991) [1974]. The Darbys of Coalbrookdale. Phillimore & Co. / Ironbridge Gorge Museum Trust. с. 9. ISBN 0-85033-791-7. 
  7. Weissenbacher, Manfred (2009). Sources of Power: How Energy Forges Human History. Santa Barbara, CA: Praeger. с. 194. ISBN 0-313-35626-2. Процитовано 2011-11-27.