Абрахам Френкель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абрахам Френкель в 1940-х

Абраха́м Галеві (Адольф) Фре́нкель (івр. אברהם הלוי (אדולף) פרנקל‎; нім. Abraham Halevi (Adolf) Fraenkel; 17 лютого 1891, Мюнхен — 15 жовтня 1965, Єрусалим) - ізраїльський математик родом з Німеччини. Був одним із перших сіоністів і першим деканом математичного факультету Єврейського університету в Єрусалимі. Відомий як один із авторів аксіоматичної теорії множин Цермело-Френкеля.

Біографія[ред.ред. код]

Абрахам Френкель народився 17 лютого 1891 року в Мюнхені,Німеччина у ортодоксальній єврейській сім'ї. Його батько був торговцем тканин з вовни. У 1896 році Френкель був зарахований до міської гімназії й будучи 5-річною дитиною читав іврит. Після закінчення гімназії у 1909 році, вивчав математику в університетах Мюнхена, Берліна, Марбурга та Бреслау. В 1914 році, у віці 23 років, Френкель отримав степінь доктора наук з математики в університеті Бреслау. З початком війни його забрали в німецьку армію, де протягом наступних двох років він служив як сержант в медичному корпусі. Він також деякий час працював на метеорологічній службі німецької армії. В 1916 році Абрахам захистив докторську дисертацію. Після закінчення війни читав лекції у Марбурзькому університеті, (стає професором з 1922 року).

28 березня 1919 року одружився з Вільгельміною Принс (Wilhelmina Malka A. Prins), подружжя мало четверо дітей.

Потім Френкель полишив Марбург в 1928 і викладав в Кільському університеті протягом року. Після цього він прийняв пропозицію очолити щойно організований математичний факультет Єврейського університету в Єрусалимі, заснованого 4 роки до цього, й одразу покинув Німеччину. Абрахам став першим деканом цього факультету, впродовж декількох років був ректором університету. В 1956 пішов у відставку, віддавши посаду своєму минулому учню Абрахаму Робінсону. В останні роки свого життя, Френкель читав лекції в університетах Бар-Ілана, Рамат-Гана.

Абрахам Френкель був відданим сіоністом. Він брав участь у політичній діяльності, будучи членом Ваад Лєумі, виконавчого комітету Єврейського Палестинського Національного зібрання під час британського мандату. Френкель був також членом Мізракі, релігіозного руху в сіонізмі. Ця організація сприяла розвитку релігійної єврейської освіти, а саме, запровадження релігійних шкіл, та піднімала питання про набуття законності щодо браку та розлучення.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Перші праці Френкеля були присвячені р-адичним числам Курта Хенсела, а також теорії кілець.

Вчений найбільш відомий завдяки своїй праці над аксіоматичною теорією множин. В 1919 році у Марбурзі Абрахам опублікував першу статтю на цю тему (Einleitung in die Mengenlehre). Він зробив дві спроби в 1922 та в 1925 побудувати аксіоматичний фундамент теорії множин, який дозволив би уникнути парадоксів. Френкель намагався вдосконалити означення Цермело, і в межах своєї системи аксіом, він довів незалежність аксіоми вибору. Його система аксіом була покращена Торальф Сколем в 1922, щоб дати те, що сьогодні відомо як система аксіом Цермело-Френкеля.

Френкель мав також цікавість до історії математики й написав ряд важливих робіт на цю тему. Він писав про "роботу з алегбри" Гауса в 1920, а в 1930 Абрахам опублікував біографію Георга Кантора. В 1960 він опублікував статтю "'Єврейські математики та астрономи'". Також Френкелю належить ряд робіт пов'язаних з проблемами розвитку освіти в Ізраїлі.

Кілька студентів Френкеля зробили важливий вклад у розвиток математики, включаючи Робінсона, який замінив Френкеля, коли той пішов у відставку зі своєї посади ректора в Єврейському університеті.

Нагороди[ред.ред. код]

В 1956 році, Френкель був нагороджений премією Ізраїлю, за свій вклад у розвиток точних наук.

Опубліковані праці[ред.ред. код]

  • 1908 рік. "Bestimmung-де-де Геодезичні jüdischen Osterfestes für померти Zeitrechnung дер Mohammedaner". В Zeitschrift für Mathematik унд naturwissenschaft Unterricht (39).
  • 1909 рік. "Eine Formel Verwandlung Judischer Daten в mohammedanische". В Monatsschrift für Geschichte Wissenschaft де Judentums, 53. Jahrgang, Heft 11-12.
  • 1910 рік. "Die Berechnung де Osterfestes". Journal für Reine Angewandte Mathematik, тому 138.
  • 1918 рік. "Praktisches цур Universitätsgründung в Єрусалимі". Der Jude 3:404-414.
  • 1918b. "Mathematik унд Апологія". ' Jeschurun, 5:112-126.
  • 1919 рік. Einleitung вмирають в Mengenlehre. Berlin: Verlag фон Юліуса Шпрінгера.
  • 1920. Materialien für Eine Wissenschaftliche Біографія фон Гаусс.
  • 1921. "Die neueren Ideen Grundlagung дер Аналіз унд Mengenlehre". В Jahresbericht Der Deutschen Mathematiker-Vereinigung.
  • 1922b. «Поняття«певна»і незалежність аксіоми вибору» в Жан Хейенорта, 1967. Від Фреге до Геделя: Збірник матеріалів по математичній логіці, 1879-1931. Гарвардський університет. Преса: 284-289.
  • 1922 рік. "Zu Den Grundlagen Кантора-Zermeloschen Mengenlehre",' Mathematische Annalen 86: 230-7.
  • 1924 рік. "Die neueren Ideen Grundlegung дер Аналіз унд Mengenlehre" в Jahrsebericht Der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, 33 т., 97-103.
  • 1924 рік. "Єврейський університет в Єрусалимі (з точки зору православ'я)". Єврейські Форум січня: VII (1), 27-31.
  • 1924b "Єврейський університет в Єрусалимі (з точки зору православ'я)". ' Єврейським форум, травень: VII (5), 299-302.
  • 1925 рік. "Leben, Natur, релігія". ' Jeschurun ​​12:337-348.
  • 1930 рік. "Кантор", в Jahresbericht дер Deutschen Mathematiker-Vereinigung 39, 189-266. Також з'явилася окремо, як' Георг Кантор Лейпциг: BG Teubner і скорочений в Gesammelte Кантора Abhandlungen.
  • 1930-1 (5691). "אמונות ודעות לאור מדעי הטבע". Частина 1 в' ההד VI (8) 16-19, частина 2' ההד VI (9). Передруковано разом, як монографії' ההד в 1931 році Передруковано в 1987-8. Переклад Марка Zelcer в Hakirah т. 12.
  • 1930-1b. "Die heutigen Gegensätze в дер Grundlegung дер Математик". В Erkenntnis 1 Bd.
  • 1935. "Кантор Zum Diagonalverfahren," Fundamenta Mathematicae 25, 45-50.
  • 1935. "Про метод Кількість пар». Філософія науки 2 (1).
  • 1938 рік. "Альфред Леві (1873-1935)". В Scripta Mathematica. Том V (1).
  • 1939 рік. "Натуральних чисел кардиналів". В Scripta Mathematica VI (2).
  • 1940 рік. "Натуральних чисел порядкові". В Scripta Mathematica VII (1-4).
  • 1941 рік. "מכתב למערכת". В' הצופה 12 вересня p8.
  • 1943 рік. הילודה בישוב ובעיותיה. Єрусалим: Д. Б. Аронсон.
  • 1943b. יצחק ניוטון 1642-1942. דברים שנאמרו על - ידי ד"ר י.ל. מאגנס, ..., א.ה. פרנקל ... י רקח ... בחגיגת ניוטון שנערכה באוניברסיטה העברית בירושלים, ביום ג'אדר תש "ג [1943]. ירושלים: חברה להוצאת ספרים על - יד האוניברסיטה העברית
  • 1943c. "Проблеми та методи в сучасній математики -. 1 В Scripta Mathematica IX (1).
  • 1943d. "Проблеми та методи в сучасній математиці - 2". В Scripta Mathematica IX (2).
  • 1943e. "Проблеми та методи в сучасній математики - 3". В Scripta Mathematica IX (3).
  • 1943c. "Проблеми та методи в сучасній математиці - 4." В Scripta Mathematica IX (4).
  • 1944. "Проблеми та методи в сучасній математиці - 5". В Scripta Mathematica X (3-4).
  • 1945 рік. "על נימוקיהם של דחיית אד"ו ושל הסדר גו"ח אדז"ט לשנים המעוברות" У YL Фішман (ed.) זכרון לנשמת הרב אברהם יצחק הכהן קוק למלאות עשר שנים לפטירתו, קובץ תורני - .. מדעי Моссад Єрусалимі Рав Кук.
  • 1946. "Виступ Авраама А. Френкеля". У день Засновник: Dropsie коледж івриті та споріднених навчання. Адреси:. Почесний Herbert H. Lehman, професор Абрахам Френкель Філадельфія: Dropsie коледжу.
  • 1946. "Недавні суперечки про Підстави математики.« В Scripta Mathematica XII (4).
  • 1947 рік. "Єврейський Університет і Положенням про середню освіту в Палестині". В' єврейської освіти 18:2.
  • 1947 рік. "Недавні суперечки з приводу підстави математики». В Scripta Mathematica XIII, стор 17-36.
  • 1951 рік. "Про кризу принцип виключеного третього". В Scripta Mathematica XV (1-2).
  • 1953 рік. מבוא למתמטיקה: בעיות ושיטות מן המתמטיקה החדישה. Рамат-Ган: Масада видання.
  • 1953b. ' Анотація теорії множин. Amsterdam: North Holland Видавничий До
  • 1955 рік. Цілих чисел і теорії чисел. Нью-Йорк: [Scripta Mathematica], єшиви університету.
  • 1955б. ». על סדר התפילות בקיבוץ הדתי" В שי לישעיה: ספר יובל לר "ישעיהו וולפסברג בן הששים. Ю. Тірош (ed.). Тель-Авів: Мерказ LeTarbut Shel Поель Мізрахі; 193-194.
  • 1958 рік. "משום ירקיא - משום מתיא". У Шимон Гершон Браунштейн і Chorgon (ред.) ספר יובל לכבוד שמואל קלמן מירסקי. Нью-Йорк: Ваад HaYovel; 248-250.
  • 1960 рік. "Єврейського математика і астрономія". В Scripta Mathematica XXV, стор 33-47. (Опубліковано в: на івриті в' Техніка Umada, Тель-Авів, 1947. Виноска 12 з Scripta Mathematica версія стверджує, що стаття була написана в 1930 році.)
  • 1960 рік. "Епістемологія і логіка" в синтезоване 12, стор 333-337.
  • 1960 рік. "Теорія множин" в Британській енциклопедії.
  • 1961. Нариси з підстав математики, присвячений А. А. Френкеля до сімдесятиріччя з дня річчя. І. Бар-Гіллела, EIJ Poznanski, MO Рабіна і А. Робінсон, ред. Єрусалим, Єврейський університет: Magnes Press.
  • 1966 (1953). ' Анотація теорії множин. Північна Голландія.
  • 1966 рік. Теорії множин і логіки. Addison-Wesley.
  • 1966 рік. "עיבור שנים וקידוש החודש". В אמונה, דת ומדע. Єрусалим: Misrad HaChinuch VeHaTarbut.
  • 1967 рік. Lebenskreise: Aus Den Erinnerungen eines jüdischen Mathematikers. Deutsche Verlags-Anstalt.
  • 1969 рік. "הלוח העברי". Енциклопедія Hebraica, т. 26.
  • 1973 (1958). (З Єгошуа Бар-Гіллела, Азріель Леві і Дірк ван Дален) Основи теорії Set. Північна Голландія.

Див.також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]