Абсолютизм

Форми правління
Анархія Аристократія Геронтократія Демократія Імітаційна демократія Ліберальна демократія Представницька демократія Пряма демократія Буржуазна демократія Деспотизм Джамахірія Діархія Диктатура Військова диктатура Фашистська диктатура Диктатура пролетаріату Комуністична диктатура Етнократія Клептократія Корпоратократія Лібералізм Меритократія Мілітократія Місцеве самоврядування Монархія Абсолютна монархія Конституційна монархія Дуалістична монархія Парламентська монархія Станово-представницька монархія Класократія Націократія Нетократія Ноократія Однопартійна система Олігархія Охлократія Патріархат Вождизм Плутократія Республіка Парламентська республіка Президентська республіка Змішана республіка Радянська республіка Соціалізм Таласократія Теократія Тимократія Тиранія Тоталітаризм Технократія Фашизм Хунта

Абсолюти́зм (від лат. absolutus — необмежений, самодержавство, абсолютна монархія) — форма правління державою, за якої верховна влада (суверенітет тощо) належить одній особі (царю, імператору, королю тощо), та для якої характерний найвищий ступінь централізації державної влади.

Характеристики

Абсолютизм характеризується тим, що держава досягає такого рівня розвитку, за якого створюється великий бюрократичний апарат влади, посилюються карні органи, формується професійна армія. Діяльність станово-представницьких органів влади майже припиняється або їх розпускають.

Абсолютизм допускає, на відміну від деспотичних, тоталітарних режимів, наявність латентних (прихованих) обмежень влади: економічних (існує відносний плюралізм власності), соціальних (наявність багатоманітної соціальної структури та спадкоємної аристократії), політичних (абсолютизм здатний до політичної динаміки, розширеного політичного відтворювання), ідеологічних (абсолютизм не вбачає в існуванні ідеологічної багатоманітності загрози для себе).

Генеза

Абсолютизм спочатку сприяв розвиткові ремесла та торгівлі, але згодом став гальмом розвитку продуктивних сил. Абсолютизм характеризується утворенням бюрократичного централізованого апарату, введенням постійних податків і постійної найманої армії. Буржуазія, яка виросла у значну силу, революційним шляхом знищила абсолютизм (в Англії в XVII столітті, у Франції у XVIII столітті). У Росії абсолютизм був знищений Лютневою революцією 1917 року.

Поширення

Абсолютизм був вельми поширений в XVII—XVIII століттях, найяскравіше він проявився у Франції, особливо під час правління короля Людовика XIV, якому належить характерне висловлювання

«

Держава — це я!

»

У Московській державі абсолютизм існував у формі самодержавства аж до початку XX століття.

На початок XXI століття абсолютна монархія збереглась в Бутані, Катарі, Об'єднаних Арабських Еміратах, Брунеї, Саудівській Аравії, Омані, Ватикані, Свазіленді й Тонґа.

Див. також

• Автократія
• Моральний абсолютизм
• Моральний релятивізм

Література

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
• Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії. К., 1956.
• Ленін В. І. Держава і революція. Твори. Вид. 4, т. 25.
• (рос.) Сказкин С. Д. Маркс и Энгельс о западноевропейском абсолютизме. «Ученые записки Московского городского педагогического института», 1941, т. 3. Кафедры исторического факультета, в. 1.