Абсолютна ідея

Абсолю́тна іде́я — у деяких філософських системах об'єктивного ідеалізму — надприродне, нічим не зумовлене (саме собою) духовне начало, «божественна думка», надсуб'єктивний розум, які породжують /реальний/ матеріальний світ.

Наприклад, у системі Георга Гегеля абсолютна ідея виступає як першооснова всього сущого, а природа, людина, людське суспільство і мислення — як різні форми існування абсолютної ідеї, як її втілення.

Література

• «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.