Абсолютний нуль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Абсолю́тний ну́ль температу́ри (англ. absolute zero) — початок відліку абсолютної температури за термодинамічною шкалою (0 "нуль" за шкалою Кельвіна). Абсолютний нуль температури приблизно на 273,16K нижчий за температуру потрійної точки води (або на 273,15°С нижчий за нуль температури за шкалою Цельсія).

Температура, при якій значна молекулярно діяльність припиняється. Найнижча можлива температура, при якій, за законом Гей-Люссака, тиск ідеального газу дорівнював би нулеві, бо при абсолютному нулі тепловий рух молекул тіла настільки слабкий, що енергія не може передаватися іншим тілам; відповідно до третього закону термодинаміки (теорема Нернста), при прямуванні температури системи до абсолютного нуля температури, до нуля прямують і її ентропія, теплоємність, коефіцієнт теплового розширення. При абсолютному нулі температури припиняються хаотичні рухи атомів, молекул, електронів, що визначають температуру системи, але залишаються їхні регулярні рухи, що описуються квантовою механікою, наприклад нульові коливання атомів у ґратці, з якими зв'язана нульова енергія.

Абсолютний нуль дорівнює за шкалою:

• Кельвіна — 0K
• Фаренгейта — -459,67 °F
• Цельсія — -273,15 °C
• Ренкіна — 0 °R (°Ra)

Досягнення температур, що гранично наближаються до абсолютного нуля температури, становить складну експериментальну проблему

У 2000 році фінські вчені з Helsinki University of Technology досягли температури 0,1×10^-9 К (одна десятимільярдна частка градуса понад абсолютним нулем)^[1][2]. У 2003 році американські вчені з Massachusetts Institute of Technology (MIT) під керівництвом Нобелівського лауреата (2001) Волфганга Кетерлє (англ. Wolfgang Ketterle) досягли показників у 0,45×^-9 К^[3].

[ред.] Примітки

[ред.] Див. також

• Температурні шкали
• Абсолютна температура
• Кінетична енергія

[ред.] Література

1. Г. Бурмин. Штурм абсолютного нуля. — М.: «Детская литература», 1983. (рос.)
2. Физическая энциклопедия, т.1 — М.:Большая Российская Энциклопедия стр.11 (рос.)
3. Tom Schachtman. Absolute Zero and the Conquest of Cold. New York: Houghton Mifflin, 1999. 272 págs.. ISBN 0395938880 (англ.)
4. Greinin. Absolute zero á bls. 3, The Hutchinson Enyclopedia of Science, Helicon, 1998. ISBN 1-85986-120-2 (англ.)

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.