Абу-ль-Аля аль-Мааррі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абу ль-Аля аль-Мааррі Ахмед ібн Абдаллаг (* 973 — † 1057; араб. ن سليمان التنوخي المعري. ) — арабський поет і філософ.
Народився в Сирії. У ранньому дитинстві втратив зір. Найвизначніші твори, що дійшли до нас, — збірки віршів «Необхідність того, що не є необхідним» («Обов’язковість необов’язкового»), «Іскри від кресала», філософські трактати — «Послання про прощення», «Послання про ангелів». В поезіях викривав релігійні забобони. Під «богом» Абу ль-Аля аль-Мааррі розумів абстрактне уособлення ідеї «долі». Поет гостро переживав несправедливість сучасного йому ладу. Світогляд і настрої поезії Абу ль-Аля аль-Мааррі пройняті песимізмом.
[ред.] Твори
- Українські переклади — Кримський А. Пальмове гілля, ч. 3. — К., 1922.
[ред.] Література
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Абу-ль-Аля аль-Мааррі |
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
