Абу-л-Фазл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Абу-л-Фазл (1551-1602) — індійський хроніст та філософ, візир, радник і друг Акбара.

Знайомий з багатьма релігіями та сектами, переконував Акбара додержуватися політики віротерпимості. Вів усю його дипломатичну переписку з іноземними державами.

Був убитий за наказом сина Акбара Джахангіра який боявся посилення впливу Абу-л-Фазла на свого батька.

Написав на фарсі велику хроніку правління Акбара «Акбарнаме», самою цінною частиною якої є «Постанови Акбара» («Анні Акбарі», т. 1-2, Калькутта, 1867-77), що містять описи різних областей Могольської держави, таблиці податкового відомства, різні постанови та автобіографію. Від Абі-л-Фазла також збереглася збірка дипломатичних послань — «Збірка Абу-л-Фазла» («Іншан Абу-л-Фазл»). Стиль Абу-л-Фазла повний риторики та патетики, в його час вважався зразковим.

Джерела[ред.ред. код]

Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961