Авадзі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авадзі
淡路島
Фізична карта острова Авадзі
34°23′ пн. ш. 134°50′ сх. д. / 34.383° пн. ш. 134.833° сх. д. / 34.383; 134.833

Острів Авадзі (яп. 淡路島, あわじしま, авадзі-сіма) — найбільший острів Внутрішнього Японського моря. Розташований у його східній частині, між Харімським морем і Осацькою затокою, на південь від префектури Хьоґо. Четвертий серед малих островів Японського архіпелагу після Садо, Амамі-Осіми та Цусіми. Площа становить 592,25 м²[1], населення — 151 391 чоловік[2]. Адміністративно належить до міст Авадзі, Мінамі-Авадзі і Сумото префектури Хьоґо. Політичний, економічний і культурний центром знаходится в Сумото. Сполучається із із Сікоку мостом Онаруто (1985), а із Хонсю — великим мостом Акасі. Острів перетинає автодорожня магістраль «Кобе-Авадзі-Наруто», як сполучає Сікоку з Хонсю.

Географія[ред.ред. код]

Авадзі розташований у східній частині Внутрішнього Японського моря. Його оточують води Осацької затоки, Харімського моря та протоки Кії. Острів має видовжену форму: його протяжність з півночі на південь становить 40 км, а з заходу на схід — 20 км. Авадзі є сьомим за величиною островом Японського архіпелагу[3]. Північний мис Мацухо виходить до протоки Акасі, яка сполучає острів із Хонсю[4].

З півночі до центральної частини острова тягнуться пагорби Цуна. Вони є продовженням гірської гряди Рокко на півдні префектури Хьоґо, що роз'єднана з островом протокою Акасі. Найвищою точкою пагорбів є гора Мьокен, вистою 522 м. На півдні острова, з заходу на схід, пролягають гори Юдзуруха. Вони є частиною гірської системи, що з'єднує регіон Кінкі та Сікоку. В центральній частині цих гір знаходится найвища точка Авадзі — гора Юдзуруха, висотою 608 м. Між пагорбами Цуна й горами Юдзуруха розташована рівнина Авадзі, яка є центром сільського господарства острова[4].

Клімат Авадзі — вологий субтропічний. Середньорічна температура становить 16°C, а кількість опадів — 1300 мм. Температура повітря взимку становить близько 5°C[4].

Історія[ред.ред. код]

Мон роду Хаті́сука

Згадки про Авадзі містяться у найстаріших японських хроніках — «Записах про справи старовини» (712) та «Анналах Японії» (720). За переказами Авадзі був першим із островів Японського архіпелагу, якого народили синтоїстькі боги Ідзанаґі та Ідзанамі. Повним імям новонародженого було Авадзі-но-хо-но-саваке[5], що з часом скоротилося до Авадзі. Це слово означало «дорога до Ави», тобто морський шлях зі столичного регіону Кінай до провінції Ава на острові Сікоку[4].

В давнину Авадзі населяли племена народу ама, пірнальників за перлинами і збирачів водоростей. З 4 століття вони були підданими молодої японської держави Ямато. В 7 столітті на їхньому острові була створена адміністартивно-територіальна одиниця цієї держави — провінція Авадзі. Вона поділялася на два повіти Цуна та Міхара, і належала до Південноморського регіону. Перший повіт складався з 10 волостей, а другий — з семи. Центр провінції знаходився на території сучасного міста Мінамі-Авадзі[4].

У середньовіччі Авадзі поділявся на 23 приватних маєтки, якими вододіли аристократи Кіото та буддистські монастирі Нари. Протягом міжусобиць 1416 століття острів переходив з рук у руки між самурайськими родами Хосокава, Мійосі, Ода і Тойотомі. Нарешті 1615 року, після встановлення в країні сьоґунату Токуґава, центральний уряд передав Авадзі роду Хатісука, володарям Токусіма-хану, за яким він залишався до середини 19 століття[4].

1871 року, в ході адміністративної реформи, Токусіма-хан поділили на префектуру Токусіма і префектуру Авадзі. Проте 1876 року остання була ліквідована, шляхом її інкорпорації до складу префектури Хьоґо[4].

Економіка[ред.ред. код]

Цибуля — основний продукт Авадзі

Авадзі належить до економічного району Кіото, Осаки і Кобе. Основними галузями господарства острова є рисівництво, городництво, тваринництво і виробництво молочних продуктів. Він є найбільгим сільсько-господарським центром префектури Хьоґо[4].

Головна стаття експорту Авадзі на внутрішній японський ринок — цибуля. За зборами врожаїв цієї культури острів займає 2-е місце в Японії після Хоккайдо. 90 % відсотків цибулі префектури Хьоґо вирощують саме на Авадзі. Окрім цієї культури значну частину посів займають перець і полуниця, а також цитрусові. Врожаї збирають тричі на рік за схемою: рис — капуста — цибуля[4].

На півночі острова займаються вирощуванням квітів, а на півдні — виготовленням молока. 40 % усіх молочних корів префектури Хьоґо зосереджені в Авадзі. У прибережних водах виловлюють рибу, криветок і молюсків, а також розводять водорості і рибу хаматі. 30% вилову префектури припадають на Авадзі[4].

Традиційними ремеслами Авадзі є виготовлення черепиці та запашних смол і паличок для храмів. Близько 70% усіх запашних смол і паличок Японії виготовляють на цьому острові[4].

Культура[ред.ред. код]

Театральна лялька з Авадзі

Авадзі був одним із центрів стародавньої японської культури Яйої (300 до Р.Х. — 300). На острові знайдено декілька десятків бронзових мечей і дзвонів[6], які були виготовлені носіями цієї культури. Частина артефактів занесені до списку національних історичних пам'яток Японії[4].

Понад 400 років Авадзі славиться в Японії як центр традиційного лялькового театрального мистецтва нінґьо-дзьорурі. Воно належить до нематеріальних культурних надбань Японії. Ляльки Авадзі використовуються у більшості театрів країни. В місті Мінамі-Авадзі знаходиться Музей, присвячений цим лялькам[7]. Біля Святилища Сандзьо-Хатіман встановлена пам'ятна стела «Місце народження авадзійських ляльок»[4].

Авадзі також відомий своїми пейзажами — білосніжними пляжами із сосновими дібровами. Одна з них, соснова діброва Кейно, офіційно затверджена японським урядом як національна пам'ятка природи. Острівні краєвиди оспівували у віршах багато японських митців і письменників. Серед них — Какі но Утамаро, однин із авторів найдавнішої японської поетичної антології «Манйосю» (759)[4].

Авадзі постраждав від великого землетрусу в Кобе 1995 року. Проте уряд країни, а також адміністрації префектури Хьоґо та міст острова вчасно провели відновлювальні роботи. В рамках рекреації Авадзі в 2000 році була проведена Всеяпонська виставка квітів, а під час Чемпіонату світу з футболу 2002 року, що проводився в Японії та Кореї, на острові знаходилася тренувальна база англійської національної збірної[4].

Дивіться також[ред.ред. код]

  • 3380 Авадзі - астероїд, названий на честь острова.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (яп.) Авадзі. Площа островів району Хонсю на 1 квітня 2009 року // Інститут географії Японії . Переглянуто 26 грудня 2009 року.
  2. Регіон Авадзі // Офіційна сторінка префектури Хьоґо Переглянуто 26 грудня 2009 року.
  3. 国立天文台編. 平成19年 理科年表. — p.565.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с Авадзі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  5. яп. 淡道之穂之狭別島, あわじのほのさわけのしま.
  6. Розповсюдження дотаку в Японії за регіонами. Переглянуто 26 грудня 2009 року.
  7. (яп.) Музей тетарлаьних ляльок Авадзі

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Авадзі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊.
  • (яп.) 『角川日本地名大辞典』 全50巻 (Великий словник назв місцевостей Японії: у 50 т) — 東京: 角川書店, 1987-1990.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.

Посилання[ред.ред. код]