Авалон

Берн-Джонс. «Король Артур, сплячий вічним сном на Авалоні»

Авало́н, Авалло́н (англ. Avalon, лат. Insula Avallonis) — міфічний острів, відомості про який дійшли до нас в французьких та англійських обробках кельтських легенд (кельт. Емайн Аблах). На Авалоні був перепохований легендарний король Артур; в інших варіантах легенди : Авалон — місце перебування Феї Моргани

На Авалоні виховувалася фея Мелюзіна (або «МеліСента») — це вже персонаж з популярних в середньовіччі «Книг кохання».

Як класичний елемент Артурівського циклу, Авалон вперше з'являється у Гальфріда Монмутського в «Історії королів Британії». Згідно з Гальфрідом, на цьому острові був викований меч Артура, а потім сам король був вивезений туди для зцілення після своєї останньої битви. Подальший розвиток тема Авалона отримує в «Житії Мерліна» того ж Гальфріда, де Авалон уподібнюється (за своїм описом) античним «Островам блаженних». У цьому вигляді «тема Авалона» була запозичена пізнішою літературною традицією, напр. Альфредом Теннісоном («Королівські ідилії»).

Відповідно до сучасного тлумачення, міф про Авалоні — це відгомін дохристиянських сказань про «Острови блаженних», які асоціювалися з півострівом Авалон в Уельсі, який був священним для кельтів.

Любителі кельтської старовини намагалися відшукати ворота в міфічний Авалон в різних куточках давньої Британії та Ірландії (зокрема, на Гластонберійскому пагорбі — Холм святого Михайла), де в кінці XII століття була виявлена якась могила з написом : «Тут спочиває прославлений король Артур разом з Гвіневерою, його другою дружиною, на острові Авалоні».

Див. також

• Роджер Желязни

Література

• Томас Мэлори. «Смерть Артура»
• Гальфрид Монмутский. «История королей Британии»
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.