Аварці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аварці самоназва — аварал, ма’арулал) — найбільший народ сучасного Дагестану.
Зміст |
[ред.] Розселення
Населяють більшу частину гірської частини Дагестану, а частково і рівнини (Буйнакський, Хасав'юртівський та ін. райони). Крім Дагестану, проживають в Чечні, Калмикії та інших суб'єктах РФ, а також в Азербайджані (головним чином, Белоканський і Закатальський райони — більше 100 тис. осіб), Грузії (кварельські аварці) і Туреччині. За межами Росії найбільшою аварською діаспорою є діаспора в Туреччині (приблизно 20 поселень). Одвічна область розселення аварців в Дагестані — басейни річок Аварське й Андійське Койсу, Каракойсу.
Чисельність в РФ (2002) — 814 473 чол. Аварцями асимільовано багато споріднених мовно народів (арчинці, андо-цезські народи). У містах мешкає лише 32 % аварців (2001).
[ред.] Походження
Ще в другій половині 19 століття термін "аварці" був самоназвою лише для жителів Хунзахського плато. Аварціт називали себе за назвами громад до яких належали. Частина цих громад була залишками давніх племен, а частино місцевими угрупуваннями що історично склалися. Тому в російських джерелах аварці звалися по цим громадам: салатовці, бактлінці, койсубулінці, андалальці, телетлинці, хунзахці, гідатлінці і т.і.
Навколо А. консолідується 13 андо-дидойських етнічних груп: андійці, ботліхці, годоберинці, каратинці, ахвахці, чамалинці, кванадинці, тиндинці (так звані андійські народи) і цези (дідойці), хвар-шинді, бежитинці, гунзебці і арчинці (так звані дідойські народи).
[ред.] Мова
Рідна мова — аварська, нахсько-дагестанської групи північнокавказької мовної родини.
[ред.] Антропологічна характеристика
Європеоїди, належать до балкано-кавказької раси
[ред.] Релігія
За релігійними поглядами віруючі А. — мусульмани-суніти.
[ред.] Побут
Осн. заняття А.—гірське скотарство, рільництво і місцями садівництво з штучним зрошенням і терасовою розробкою гірських схилів.
Домашні і кустарні промисли: шерстяне ткацтво, килимарство, обробка шкіри, виготовлення мідного посуду, золотоковальство, обробка дерева і каменю, ковальська справа та ін.
[ред.] Культура
Фольклор: Дуже багатий і різноманітний аварський фольклор (пісенні і прозаїчні жанри).
Образотворче мист. А. представлене орнаментуванням по дереву, каменю, металу і тканинах.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
 |
Ця стаття не містить шаблону-картки. Можливо, потрібний шаблон — {{етнічна група}}.
Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.
|
 |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
