Август Шведський
| Август Шведський | |
.jpg) Фото принца Августа у 1864 році |
|
| Народився | 24 серпня 1831 Дроттнінгхольм |
|---|---|
| Помер | 4 березня 1873 (41 рік) Стокгольм |
| Ім'я при народженні | Карл Ніколаус Август |
| Титул | герцог Даларна |
| Попередник | не було |
| Наступник | Карл Юхан Бернадотт |
| Рід | Бернадоти |
| Дружина | Тереза Саксен-Альтенбурзька |
| Діти | не було |
Карл Ніколаус Август Шведський та Норвезький (швед. Carl Nikolaus August av Sverige och Norge), (* 24 серпня 1831 — † 4 березня 1873) — принц шведський та норвезький, герцог Даларна, син короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької.
Зміст |
Біографія [ред.]
Ніколаус Август народився 24 серпня 1831 у палаці Дроттнінгхольм на захід від Стокгольму. Він був молодшим сином кронпринца шведського та норвезького Оскара та його дружини Жозефіни Лейхтенберзької. В родині вже було четверо дітей: сини Карл, Густав та Оскар, і донька Євгенія.
Хрещеним батьком новонародженого був російський імператор Микола I, тож першим іменем хлопчика мало бути Ніколаус. Але через значні анти-російські протести у Швеції принц був змушений взяти в якості основного ім'я Август.[1]
Всі діти виховувалися в дусі лютеранської релігії, хоча матір і була католичкою. Сред їхніх викладачів були шведський філософ Крістоф Якоб Бострем та норвезький педагог Отто Оберт. Август виріс добре вихованим, але дещо лінивим. Він не цікавився культурними питаннями і не користувався своїм королівським положенням, віддаючи перевагу компанії «звичайних людей, які розуміли його».[1]
У 1847 16-річний принц Август вступив до армії. У 1849—1853 роках відвідував Уппсальський університет. 10 грудня 1851 року став почесним членом королівської академії наук. Пізніше брав участь у військових діях і отримав 1872 року звання генерал-лейтенанта від артилерії. Принц не вирізнявся талантами чи розумом, як його брати, але був доброю, в дечому оригінальною людиною. Наприклад, він дуже цікавився поїздами та докомотивами. Один з перших шести паровозів збудованих 1856 року було названо на його честь. Ця техніка функціонувала до 1906 року. Зараз — експонат шведського залізничного музею. Є одним з найстаріших діючих паровозів у світі.
Після смерті старшого сина Густава, батько продав у 1856 році Августу палац Стернзунд. Там він і жив з перервами до 1860, коли перепродав його фабриканту Кнуту Касселю. Ще й дотепер про це сусідство з королівською сім'єю серед місцевих жителів ходять легенди. Оскільки, через веселий характер та почуття гумору Август був дуже популярним серед народу та став героєм численних анекдотів. До того ж він був відомий як любитель випити та мав звичку у всіх можливих та неможливих випадках оголошувати тости.[2]
Входив до Данської масонської ложі.
.jpg)
У 1864 році під час другого німецького турне відвідав принцесу Терезу Саксен-Альтенбурзьку у Дюссельдорфі, з якою вперше побачився 1852. Після тижня гостювання було оголошено про заручини. 16 квітня 1864 року у Альтенбурзі 33-річний Август пошлюбив 27-річну Терезу Амалію, доньку принца Едварда Саксен-Альтенбурзького. Її описували як скромну, маленьку та тендітну жіночку із м'яким та чуйним виразом обличчя. З її талантів виокремлювали музичну обдарованість. У Швеції її стали називати принцеса Терезія. Наречені не були закохані одне в одного, але побудували сімейне життя на фундаменті справжньої дружби. Пара жила у гармонії, незважаючи на те, що дружина періодично страждала від нервових зривів, а чоловік рідко бував вдома та багато подорожував. Тереза швидко потоваришувала із сестрою Августа, Євгенією і проводила з нею літо у Готланді. Дітей у подружжя не було.
В останні роки життя брав участь у створенні руху волонтерів для надання медичної допомоги солдатам під час військових кампаній.
Після нетривалої хвороби помер зранку 4 березня 1873 у віці 41 року у королівському палаці в Стокгольмі. Похований у склепінні під каплицею Бернадоттів у кірсі Ріддархольмен. [1][3][4]
Терезу у 1875 було відправлено до швейцарського санаторію, де вона провела наступні п'ятнадцять років.
Курйози [ред.]
Оскільки Август був відомий як не дуже кмітлива людина, про нього казали: «Тупіший, ніж потяг» («dummare än tåget»). Цей вираз досі зберігся у шведській мові, хоча зараз мало хто пам'ятає звідки він походить.
Сам Август на це казав:«Вони говорять, що я тупий, та чули б вони мою Терезу!» («Dom säger att jag är dum, men dom skulle bara höra min Thérèse!»)
Родинне дерево [ред.]
| Жан Анрі Бернадотт |
|
Жанна де Сен-Венсан |
|
Франсуа Кларі |
|
Франсуаза Роза Соме |
|
Александр де Богарне.jpg) |
|
Жозефіна Богарне |
|
Максиміліан I |
|
Августа Гессен-Дармштадтська |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Карл XIV Юхан |
|
|
|
|
|
Дезіре Кларі |
|
|
|
|
|
Ежен де Богарне |
|
|
|
|
|
Августа Баварська |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Оскар I |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Жозефіна Лейхтенберзька |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Август |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Edholm, Erik, Svunna dagar. Ur Förste Hovmarskalken Erik af Edholms dagböcker. Norstedts, 1944
- Edholm, Erik, På Carl XV Tid. Ur Förste Hovmarskalken Erik af Edholms dagböcker. Norstedts, 1945
- Семенов И.С. Христианские династии Европы, стр. 132 [5]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Август Шведський |
- Бернадотти (рос.)
- Профіль на Geneall.net (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Нащадки короля Баварії Максиміліана (англ.)
