Авдєєнко Петро Петрович

Авдєєнко Петро Петрович
Народився	7 січня 1901(19010107) Коти (нині в межі Чернігова)
Помер	27 січня 1956 Київ
Роки життя	1901—1956
Країна	СРСР
Звання	генерал-майор
Командування	51-й стрілецький корпус 38-ої армії Воронезького фронту
Війни/битви	Громадянська війна Радянсько-німецька війна • Форсування Дніпра • Житомирсько-Бердичівська операція • Умансько-Ботошанська операція
Нагороди

Авдєєнко Петро Петрович (* 7 січня 1901, Коти, тепер Чернігів — † 27 січня 1956, Київ) — генерал-майор, Герой Радянського Союзу, командир 51-го стрілецького корпусу 38-ої армії Воронезького фронту.

Біографія

Народився 7 січня 1901 року в селі Коти, нині в межі міста Чернігова в селянській сім'ї. Українець. Член КПРС з 1939 року.

У 1919 році вступив в лави Червоної армії. Брав участь в Громадянській війні. У 1931 році закінчив Вищі стрілецькі курси. У 1938 році — курси «Постріл». У тому ж році екстерном склав іспит за десять класів.

Радянсько-німецька війна

У боях радянсько-німецької 1941 року. Воював на Воронезькому фронті.

У ніч на 26 вересня 1943 року 51-й стрілецький корпус, яким командував генерал-майор П. П. Авдєєнко, почав форсування Дніпра на північ від Києва, відбив всі контратаки ворога і до 1 жовтня 1943 року спільно з іншими з'єднаннями опанував плацдармом до 50 квадратних кілометрів.

Розвиваючи наступ, війська під командуванням генерал-майора П. П. Авдєєнко прорвали сильно укріплену смугу оборони ворога і розширили плацдарм до 90 квадратних кілометрів. В ході наполегливих боїв корпус наніс утрати декільком піхотним дивізіям противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму генерал-майорові Петру Петровичові Авдєєнко присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1844).

В ході Житомиро-Бердичівської операції корпус Авдєєнка в складі Першого Українського фронту у січні 1944 року брав участь у відвоюванні Білої Церкви (відвойована 4 січня).

В ході Умансько-Ботошанської операції його корпус в складі Другого Українського фронту у березні 1944 року брав участь у відвоюванні міста Гайсина (відвойоване 14 березня) та у квітні того ж року міста Ботошан (Румунія) (відвойоване 7 квітня) .

Останні роки життя

Пам'ятник на могилі генерала

У 1946 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1953 року генерал-майор П. П. Авдєєнко — в запасі. Жив в Києві. Помер 27 січня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі.

Нагороди, пам'ять

Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 2-у ступеня, орденом Кутузова 2-го ступеня, медалями, в тому числі, медаллю «XX років РСЧА» (1938).

В 1956 році на могилі Петра Авдєєнка від Виконкому Київської міської ради встановлено пам'ятник. Його іменем названі вулиці в Києві і в Чернігові. У селі Ковпитах Чернігівського району Чернігівської області на Алеї Героїв встановлено пам'ятний стенд П. П. Авдєєнку.

Література

• Великая Отечественная: Комкоры. Том 1. Биогр. словарь. М.-Жуковский, 2006
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
• Герои-освободители Черкасщины. — Днепропетровск: Промiнь, 1980
• Церковный М. Ф.,Шиганов А. Д.,Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны.- Киев:1982