Авдіївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авдіївка
Герб Авдеевки.png Флаг Авдеевки.svg
Герб Авдіївки Прапор Авдіївки
Палац культури АКХЗ
Палац культури АКХЗ
Авдіївка
Розташування міста Авдіївка
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Авдіївська міськрада
Код КОАТУУ 1410200000
Засноване 1778
Статус міста з 1956 року
Населення 35052 (01.02.2014)[1]
Агломерація Донецько-Макіївська агломерація
Площа 29 км²
Густота населення 1208 осіб/км²
Поштові індекси 86060-86075
Телефонний код +380-6236
Координати 48°08′05″ пн. ш. 37°44′40″ сх. д. / 48.13472° пн. ш. 37.74444° сх. д. / 48.13472; 37.74444Координати: 48°08′05″ пн. ш. 37°44′40″ сх. д. / 48.13472° пн. ш. 37.74444° сх. д. / 48.13472; 37.74444
Висота над рівнем моря 212 м
Водойма Кам'янка
День міста друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Авдіївка
До обл./респ. центру
 - фізична 13 км
 - залізницею 14 км
 - автошляхами 13 км
До Києва
 - фізична 586 км
 - залізницею 844 км
 - автошляхами 745 км
Міська влада
Адреса 86063, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 5, 3-18-44
Веб-сторінка Авдіївська міськрада
Міський голова Черкасов Юрій Олександрович

Авді́ївка — місто обласного значення в Україні, Донецька область.

Розташоване за 22 км на північ від Донецька, у верхів'ї річки Кам'янки (притока Кривого Торця; басейн Сіверського Дінця). Залізнична станція.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність наявного населення Авдіївки станом на 1 січня 2011 року становить — 35358 осіб (1959 року — 18,5 тис. осіб; 1988-го — 38,3 тис. осіб; 2005-го 37,2 тис. осіб).

Згідно з даними останнього Всеукраїнського перепису населення (2001) етнічний склад населення Авдіївки був наступним:

Народжуваність — 7,1 на 1000 осіб, смертність — 16,0, природні втрати — −8,9, сальдо міграції є негативним (-0,1 на 1000 осіб).

За даними перепису 2001 року населення міста становило 37237 осіб, із них 12,51% зазначили рідною мову українську, 87,17% — російську, 0,09% — білоруську, 0,08% — вірменську, 0,04% — грецьку, 0,01% — болгарську, німецьку та молдовську, а також гагаузьку мови[3].

Мікрорайони і частини міста[ред.ред. код]

Авдіївка має наступне історичне районування:

  • Стара частина міста(індивідуальна забудова), розташована на схід від залізниці;
  • Селище «Хімік»(багатоповерхова забудова):
    • 9 квартал;
    • Квартал «Ювілейний»;
    • Квартал «Будівельників».

Історія[ред.ред. код]

В околицях міста виявлена в кургані кам'яна скульптура (баба), що свідчить про перебування в цих місцях кочовиків IX–XIII ст.

Авдіївка — одне з найстаріших поселень Донбасу. Перше поселення на території сучасного міста заснували в середині XVIII століття вихідці з півночі України. 1778 року за розпорядженням новоросійського губернатора створене село стало державною власністю, його назвали за ім'ям першого поселенця Авдіївкою.

За переказом, поселення названо ім'ям першого поселенця Авдія[4]. Він ніби запросив сюди на проживання втікачів із Полтавської губернії. Як припускає Юрій Кругляк[5], поряд з полтавцями сюди прибували й чернігівці, які могли назвати своє поселення й за йменням того села, звідки прибули.

На Чернігівщині є дві Авдіївки: Авдіївка Куликівського району та Авдіївка Сосницького району. Назва останньої походить від імені її засновника Авдія, князя сіверського.

У середині 1880-х років через місцевість, на якій тепер розташоване місто, пройшла Катерининська залізниця; тут збудували залізничну станцію.

У 1938–1962 роках Авдіївка була центром Авдіївського району. Статус міста Авдіївка отримала 1956 року внаслідок злиття двох селищ міського типу — Авдіївки Першої та Авдіївки Другої.

28 листопада 1990 — отримала статус міста обласного підпорядкування.

Фінансові показники та економіка[ред.ред. код]

Прибуток бюджету міста в 2004 році склав 14 498,6 тисяч гривень, з них перераховано до державного бюджету України 4 450,8 тис. гривень.

Експорт товарів в 2003 році — 125,0 млн доларів США. Прямі іноземні інвестиції на 2003 рік — 126,6 млн доларів США. Обсяг вироблених послуг в 2003 році — 10,2 млн гривень. Коефіцієнт безробіття — 3,3%. Середньомісячна зарплата у 2003 році — 641 гривня.

Промисловість[ред.ред. код]

Працюють такі підприємства:

  • залізобетонних виробів і буддеталей;

Головне промислове підприємство міста — коксохімічний завод (ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» є найбільшим в Європі) виробником коксу — 4 627 тис. тонн (6% вологість), сірчаної кислоти — 40,7 тис. тонн, мінеральних добрив — 17 тис. тонн.

У Авдіївці розвинуте також виробництво будматеріалів (завод залізобетонних конструкцій, завод «Буддеталь», Авдіївський експериментальний завод нестандартного обладнання, завод металоконструкцій, керамічний завод, кар'єроуправління, фабрика швейних і галантерейних виробів. Будівельно-монтажне управління «Донкоксохімстрой». Понад 70% працюючих задіяні в промисловому секторі міста.

Обсяг промислового виробництва — 1 468 млн гривень (на одного жителя — 40 108 грн.). Індекс промислової продукції — 69,9% в 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 32,9 тис. тонн.

Транспорт[ред.ред. код]

Трамвайний транспорт[ред.ред. код]

У місті діє трамвайна лінія, яка сполучає, власне, центр Авдіївки з Авдіївським коксохімічним заводом. Сьогодні (2-а половина 2000-х років) діє два трамвайні маршрути.

Залізничний транспорт[ред.ред. код]

Станція «Авдіївка»
  • з.п. 446 км;
  • з.п. 447 км;
  • з.п. «Хімік».

Соціальна сфера: медицина та освіта[ред.ред. код]

Медичні заклади Авдіївки:

  • Авдіївська Центральна Міська Лікарня(АЦМЛ) (вул. Комунальна);
  • Лінійна поліклініка станції Авдіївка (вул. Чистякова);
  • Протитуберкульозний диспансер (пров. Лікарський).

Освітня сфера міста:

  • 7 загальноосвітніх шкіл;
  • вечірня школа;
  • ПТУ № 43 (залізничне)(вул. Поштова);
  • дитячі садки;
  • дитячий будинок «Казка».

Культура, дозвілля, рекреація[ред.ред. код]

Одним з головних культурних осередків Авдіївки є Палац культури ПАТ «АКХЗ» — палац культури, техніки та спорту коксохімічного заводу. У різних його секціях та гуртках займаються близько 3 тисячі чоловік. Тут проводяться як місцеві свята, так і акції обласного та міжнародного рівня. Інші заклади культури міста:

  • Кінотеатр «Рубін» (вул. К. Маркса);
  • Клуб «Ровесник» (вул. Гагаріна).

Традиційним місцем прогулянок городян є розташовані в середмісті центральна міська площа та бульвар Шевченка. У місті діє храм Св. Марії Магдалини.

Міські зони організованого спорту і дозвілля:

  • Стадіон «Хімік»;
  • «Голубі озера» (кар'єр з видобутку кварцового піску);
  • сосновий бор і дубовий ліс на околиці міста.

У місті є пластовий осередок[6].

Галерея[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

У Авдіївці народився славетний льотчик-винищувач Герой Радянського Союзу Лев Шестаков.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Головне управління статистики у Донецькій області
  2. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  4. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 13
  5. Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К.: Наукова думка, 1978., с. 5.
  6. 25 лютого пластуни міста Авдіївки розпочали акцію «Книжечки з пластунами»

Додаткова література[ред.ред. код]