Авербах Юрій Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авербах Юрій Львович
Василь Смислов і Юрій Авербах  в 2002 році
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Дата народження 8 лютого 1922(1922-02-08) (92 роки)
Калуга
Титул Гросмейстер. Чемпіон світу з шахів

Авербах Юрій Львович (нар. 8 лютого 1922, Калуга, РРФСР) — радянський шахіст, діяч російського і міжнародного шахового руху; міжнародний гросмейстер (1952), міжнародний арбітр з шахів (1969) і шахової композиції (1956), заслужений майстер спорту СРСР (1965). Найстаріший серед сучасних гросмейстерів.

За освітою інженер. Член Виконкому (1978–1982) і ЦК (1974–1982) ФІДЕ. Голова кваліфікаційної комісії (1978–1986), співголова комісій з надання допомоги країнам (1978–1986), що розвиваються, по пропаганді і друку ФІДЕ (1986–1991). Голова (1972–1977), заступник голови (1962—72, 1978—91) Шахової федерації СРСР. Головний редактор щотижневика «Шахова Москва» (1958–1962), журналу «Шахи в СРСР» і «Шахового бюлетеня» (1962–1991). Заступник головного редактора енциклопедичного словника «Шахи» (1981–1991). Ведучий телепрограми «Шахова школа» (1969–1991). Шаховий теоретик, історик і літератор; автор досліджень в області ендшпілю. Багато книжок Авербаха перекладено іноземними мовами.

Юрій Авербах (праворуч) та Василь Смислов (ліворуч), 2002

Авербах грає в шахи з 7 років. Переможець всесоюзного турніру (1938) серед школярів. Майстер спорту СРСР з 1944, триразовий чемпіон Москви (1949, 1950, 1962). Переможець чемпіонату Прибалтики (1946; поза конкурсом) і турніру пам'яті М. Рюміна (1948).

Авербах вніс внесок до теорії дебютів. Один з варіантів в Староіндійського захисту називається Система Авербаха (варіант Авербаха): 1.d4 Kf6 2.c4 g6 3.Кс3 Cg7 4.e4 d6 5.Ce2 0–0 6.Cg5.

«Боротьба ідей завжди була для мене найважливішим моментом в шахах — адже саме в творчому протистоянні народжується істина» (Авербах).

За досягнення в області шахів нагороджений орденом Дружби народів (1981), медалями «За трудову доблесть» (1957) і «За доблесну працю».

Цікаві факти[ред.ред. код]

Одним із факторів довголіття Авербаха є унікальна особливість організма: його сердце працює дуже економічно, здійснюєт 20—25 ударів за хвилину.[1]

Книжки[ред.ред. код]

  • Як розв’язати шахові етюди (1957)
  • У пошуках істини (Записки гросмейстера) (1967)
  • Шаховий самовчитель (1978)
  • Що потрібно знати про ендшпіль (1979)
  • Small Chess Dictionary (1980, Бєлград)
  • Schachtaktik für Fortgeschrittene (1983, Берлін)
  • Вибрані партії (1998)
  • Шахи на сцені і за кулісами (2003)

Книжки в співавторстві[ред.ред. код]

  • Азбука шахів (1967)
  • Шахові олімпіади (1974)
  • Подорож в шахове королівство (1976)
  • Шахові закінчення (у 4 томах) (1981–1984)
  • Шахова школа (Курс лекцій для шахістів-розрядників) (1976)

Примітки[ред.ред. код]