Авереску Олександр
| Фото відсутнє |
|
Історичні події
|
Авереску Олександр (Averescu) (9 квітня 1859- 3 жовтня 1938) — румунський державний і політичний діяч, маршал (з 1934).
[ред.] Біографічні дані
Народився у м. Ізмаїлі в родині поміщика. Брав участь в Російсько-турецькій війні 1877—1878 років. В 1886 закінчив військову академію в Турині (Італія). З 1895 по 1898 — військовий аташе в Берліні. В 1907—1908 — військовий міністр. В 1907 році керував придушенням селянських повстань у Валахії та Молдові. В 1911 призначений начальником румунського генерального штабу. Під час Другої Балканської війни (29 червня — 10 серпня 1913) керував операціями проти болгарської армії. Під час Першої світової війни 1914—1918 командував корпусом, пізніше армією. З 1919 — міністр внутрішніх справ. Здійснював каральні експедиції проти українського населення у Буковині та Бессарабії. В 1920—1921 і 1926—1927 — прем'єр-міністр Румунії. Домігся від держав Антанти визнання румунською територією Бессарабії. Засновник Народної партії, один з ідеологів створення «Великої Румунії». Під час свого другого прем'єрства в зовнішній політиці зближувався з Італією. В 30-ті роки виступав за союз з Німеччиною.
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
