Аврам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аврам — чоловіче ім'я, побутує в українському народі. Уживаються такі форми цього імені: Оврам, Абрам, Аврамко, Аврамонько, Аврамочко, Оврамко, Оврамонько, Оврамочко, Абрамко, Абрамонько, Абрамочко[1].

До української мови через старослов'янську запозичене з грецької. Грецьке ім'я грец. Ἀβραάμ відтворює гебрейську форму імені івр. אברהם‎ ('Abhräham) — «батько багатьох»[2][3][4][5][6][7]. Походить від імені біблійного персонажу Аврааму. Латинський відповідник — лат. Abraham, арабський — араб. ابراهيم‎‎.

Іменини — 22 жовтня.

Від імен Аврам, Абрам та Оврам утворюються відповідні форми по батькові: Аврамович, Аврамівна, Абрамович, Абрамівна, Оврамович, Оврамівна[8].

Відомі носії[ред.ред. код]

  • Праотець Авраам
  • Йо́сип (Йоже) А́брам (18751938) — словенський поет, літературознавець і перекладач;
  • Гозенпуд Абрам Якимович (19082004) — російський музикознавець, театрознавець, театральний критик, перекладач;

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей. Словник-довідник. 3-тє вид. за ред. В. М. Русанівського. -К.: Наукова думка, 2005, — стор. 35
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с. — стор. 42
  3. Беринда П. Лексикон славенороський. 1627. (Перевидано фотоспособом. К., 1961). — стор. 171
  4. Петровский Н. А. Словарь русских личных имен. М., 1966., — стор. 37
  5. Илчев С. Речник на личните и фамилии имена у българите. София, 1969., — стор. 42
  6. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. 1—4. Перевод с немецкого и дополнения О. Н. Трубачева. М., 1964—1973., — Т. 1., — стор. 57
  7. Klein E. A comprehensive etymological dictionary of the english language. V. 1—2. Amsterdam — London — New York, 1966—1967. — стор. 5-6
  8. Великий тлумачний словник сучасної української мови К.; Ірпінь: ВТФ Перун. 2001. — стор. 1651