Овсень
| Овсень | |
|---|---|
 Авсень. Рязанська область. 13 січня 2003. | |
| Інші назви | Авсе́нь, Авсенька, Овесе́нь, Ба́усе́нь, Та́усе́нь, Говсе́нь, Усе́нь, Тусень, Титусень |
| Місце | Зустріч нового року |
| Ким святкується | слов'яни |
| Тип | народно-православний |
| Дата | 31 грудня (13 січня) |
| Святкування | новорічне колядування, ігрища, ряджені |
 Овсень у Вікісховищі | |
Овсе́нь (варіанти: Авсе́нь, Овесе́нь, Ба́усе́нь, Та́усе́нь, Говсе́нь, Усе́нь, Тусень, Титусень[1]) — східно-слов'янський новорічний обхідний обряд (різновид колядування), а також пов'язані з обрядом поняття:
• пісня, що виконується під час ходіння по домівках;
• учасник обряду;
• дар за овсенькання;
• напередодні Нового року або саме новорічне свято[2].
На думку В. Даля, раніше так (рос. дореф. о́весенъ)[3] ймовірно називався перший день весни, 1 березня, яким перш починався рік. Пізніше назва перенесено на Новий рік і на Щедрий вечір (напередодні Нового року)[3].
Територія розповсюдження[ред. | ред. код]
Територія розповсюдження обряду — райони Поволжя, середніх і деяких південних областей Росії (Тамбовська, Тверська, Ярославська, Московська, Тульська, Рязанська, Нижньогородська, Оренбурзька, частково — Воронезька, Білгородська і Курська). Юрій Миролюбов згадує українську пісню з Чернігівської губернії зі словами: «Ой, Овсеню, великий боже», про яку доповів капітан Махнушка[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Топоров, 1993, с. 12.
- ↑ Виноградова, 2004, с. 500-501.
- ↑ а б Авсень // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- ↑ Миролюбов Ю. П. Сакральное Руси. — Москва: издательство АДЕ «Золотой Век», 1996. — Том II. — С. 19.
Література[ред. | ред. код]
- Виноградова Л. Н. Овсень // Славянские древности: Этнолингвистический словарь, Институт славяноведения РАН РАН. — Москва : Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 500—501. — ISBN 5-7133-1207-0.
- Топоров В. Н. Авсень и «авсеневы» тексты в свете реконструкции // Славянское и балканское языкознание: Структура малых фольклорных текстов РАН. Ин-т славяноведения и балканистики. — Москва : Наука, 1993. — С. 12—24.
- Морозов И. А., Слепцова И. С., Гилярова Н. Н., Чижикова Л. Н. Рязанская традиционная культура первой половины XX века. Шацкий этнодиалектный словарь. — Рязань, 2001. — 488 с. — (Православие и традиционная культура Рязанской области).
- Солодовникова, Н. В. Обрядовый фольклор Красненского района // Традиционная культура Белгородского края. – Вып. 2. – Красненский район. – Сборник научных статей и фольклорных материалов из «Экспедиционной тетради». — Белгород : ГУК «БГЦНТ», 2008. — Вип. 22. — С. 18—28.
- Страхов А. Б. Ночь перед Рождеством: народное христианство и рождественская обрядность на Западе и у славян.
- Шапарова Н. С. Краткая энциклопедия славянской мифологии: Около 1000 статей / Н. С. Шапарова. — Русские словари, 2001. — 624 с. — ISBN 5-93259-023-8.
- International Journal of Slavic Linguistics and Poetics (The Hague, Lisse, Neterlands, Columbus, Ohio)
Посилання[ред. | ред. код]
- Овсень, або Таусень, Усень, Ясень // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 143.
- Таусень // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
|
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||