Австралопітеки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
†Австралопітек
Період існування: пліоцен
Australopithecus afarensis
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хребетні
Клас: Ссавці
Ряд: Примати
Родина: Людиноподібні мавпи (Hominidae)
Рід: Australopithecus
Раймонд А. Дарт, 1925
Види
A. afarensis
A. africanus
A. anamensis
A. bahrelghazali
A. garhi
Колишні австралопітеки,
сучасні Парантропи Paranthropus'
P. aethiopicus
P. robustus
P. boisei
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Australopithecus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Australopithecus
Реконструкція самиці австралопітека афарського

Австра́лопіте́ки, австралопітекові чи австралопітецини, (лат. Australopithecus, australis — південний та грец. πίθηκος — мавпа) — група приматів, по будові проміжна між мавпами і людьми. Примати з прямоходінням, мавпячою головою, маленьким мозком і невеликими іклами. Існували приблизно 7 − 1 млн років тому здебільшого на території Південно-Східної Африки.

Знахідки[ред.ред. код]

Вперше рештки австралопітека були знайдені у 1924 році на півдні Африки в Таунгі (ПАР) і описані у 1925 році Робертом Дартом: скроня маляти, відомого як «Бебі із Таунга», дозволила зробити висновок, що австралопітеки були прямоходячими. Ця знахідка віднесена до виду австралопітеків африканських.

Видатні відкриття в ущелині Олдувай зробили Луїс і Мері Лікі, які відкрили не тільки скроні та інші кістки австралопітеків, а також кам'яні знаряддя. Відкриття сім'ї Лікі у 1959—1961 роках були переломними у визнанні австралопітеків як ланки, що пов'язує приматів і людей, а Африки як колиски людства.

30 листопада 1974 року Дональд Джохансон знайшов у пустелі Гадар в Ефіопії, найповніші із всіх коли-небудь знайдених, рештки австралопітека, що були названі учасниками експедиції — Люсі: фрагменти скроні, нижня щелепа, ребра, хребці, кістки рук, ніг, тазові. Загалом в Гадарі у 1973-1977 роках було виявлено більше 240 рештків гомінід, що належали не менш ніж 35 особинам. За цими знахідками був описаний вид австралопітек афарський.

В Летолі знайдений ланцюг слідів австралопітека, що пройшов по свіжому попелу з вулкану. Під палким сонцем сліди закам'яніли, новий попіл їх засипав, а через 3 млн років співробітники Мері Лікі їх розкопали.

Із нещодавніх знахідок помітною є так звана Донька Люсі (Ефіопія, 2000) — скелет молодого австралопітека афарського, який скоріш за все належав трьох-річній дівчинці, яка жила 3,3 млн років тому.

Класифікація[ред.ред. код]

Сучасній науці відомі рештки близько 500 особин австралопітеків з Африки, які виділяють у декілька видів.

Назва виду Датування
млн р. тому
Морфологія Примітки
Австралопітек анамський
Australopithecus anamensis
4,2 − 3,9 Вага 33 − 51 кг Найбільш давній австралопітек.
Австралопітек афарський
Australopithecus afarensis
3,9 − 3,0 Зріст 1 − 1,5 м
Вага 30 − 45 кг
Об'єм мозку 350 − 500 см³
Розглядається як предківський вид для всіх подальших австралопітеків окрім австралопітека анамського.
Австралопітек барельгазалі
Australopithecus bahrelghazali
3,0 − 3,5 * Знайдений на відміну від інших в Північній Африці, що є свідоцтвом широкого поширення групи.
Австралопітек африканський
Avstratopithecus africanus
3,5 − 2,4 Зріст 1 − 1,5 м
Вага 20 − 45 кг
Об'єм мозку 425 − 450 см³
Перший описаний австралопітек (Раймонд Дарт, 1924).
Австралопітек гарі
Australopithecus garhi
2,5 − ? Зріст 1,2 − 1,5 м
Об'єм мозку 440 см³
Поруч були знайдені простіші кам'яні знаряддя і кістки антилоп із слідами надрізів.
Австралопітек седіба
Australopithecus sediba
1,78 − 1,95 Об'єм мозку 420 − 450 см³ *

Раніше до роду Австралопітеків відносили ще трьох представників, яких тепер виділять в окремий рід парантропів. Вони були менш розвинені, масивніші за австралопітеків і травоїдні.

Близькі до австралопітеків примати були поширені в Передній, Південній та Південно-Східній Азії.

Характеристика[ред.ред. код]

Австралопітеки — двоногі наземні примати. З людиною їх споріднює слабкий розвиток щелеп, відсутність великих іклів, хватальна кисть з виступаючим великим пальцем, опорна стопа. Значний об'єм мозкової коробки (400—500 см³), вкорочена лицева частина черепа, будова зубів, вертикальна хода та інші особливості поставили австралопітеків в число можливих безпосередніх предків людини.

Австралопітеки були всеїдні. Для нападу та захисту використовували кістки тварин, палиці, каміння; можливо, найрозвиненіші види вміли їх дещо обробляти. Раймонд Дарт вважав, що австралопітеки були активними мисливцями на павіанів і інших великих тварин. Нові дані показують, що австралопітеки вели зовсім інший спосіб життя і часто самі ставали жертвами хижаків, в тому числі птахів.

Мозок[ред.ред. код]

За абсолютною величиною мозкової порожнини (400-500 см³) австралопітеки не набагато відрізняються від шимпанзе, а горилам дещо поступаються, останнє пояснюється невеликими розмірами тіла австралопітеків. Але за відносними розмірами мозку, вони, вірогідно, перевершували всіх гомінід, — вимерлих і сучасних.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]