Автомат Калашникова модернізований

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автомат Калашникова модернізований
AKM automatkarbin, Ryssland - 7,62x39mm - Armémuseum.jpg
АКМ
Тип: автомат
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання 1959 — досі
Використання у див. Оператори
Історія виробництва:
Конструктор Калашников М. Т.
Розроблено 1959
Виробник Іжевський машинобудівний завод
Варіанти див. Варіанти
Характеристики
Маса 3,1 (АКМ без багнета з не спорядженим магазином з легкого сплаву)
3,3 (АКМС без багнета з не спорядженим магазином з легкого сплаву)
3,6 (АКМ без без багнета зі спорядженим магазином з легкого сплаву)
3,8 (АКМС без багнета зі спорядженим магазином з легкого сплаву)
0,17 (магазин з легкого сплаву)
0,33 (сталевий магазин)
0,26 (багнет без піхви)[1]
Довжина 1020 (з приєднаним багнетом)
880 (без багнета)
640 (АКМС зі складеним прикладом)
Довжина ствола, мм: 415
Тип боєприпасу 7,62×39 мм (див. Патрони)[1]
Калібр 7,62
Механізм відведення порохових газів, поворотний затвор
Бойова скорострільність 40 (бойова одиночними)
100 (бойова чергами)
~600 (технічна)[1]
Дульна швидкість 715
Прицільна дальність 1000[1]
Максимальна дальність 1000 (прицільна)
3000 (максимальна)[1]
Тип боєпостачання від'ємний коробчатий магазин на 30 патронів (можливе використання магазинів від РПК на 40 патронів)
Приціл секторний (див. Прицільне пристосування)

Зображення у Вікісховищі: Автомат Калашникова модернізований

7,62-мм Автомат Калашникова модернізований (АКМ, Індекс ГРАУ — 6П1) — автомат, прийнятий на озброєння в 1959 році замість автомата АК і є його подальшим розвитком.

Відмінності від АК[ред.ред. код]

Основні відмінності АКМ від попередника:[2]

  • збільшена прицільна дальність стрільби (з 800 м до 1000 м);
  • нова штампована ствольна коробка, завдяки чому зменшена маса автомата;
  • піднятий вгору приклад, що наблизило точку упору до лінії стрільби;
  • доданий сповільнювач спрацьовування курка, що дозволяє рамі затвора стабілізуватися в крайньому передньому положенні перед черговим пострілом для підвищення стійкості автомата і збільшення кучності бою;
  • підвищена стійкість в горизонтальній площині за рахунок перенесення точки удару затворної рами в передньому положенні з правої сторони на ліву.[3]
  • дульний компенсатор, який збільшив точність стрільби з нестійких положень (на ходу, стоячи, з коліна). Замість нього на різьблення можна встановити ПБС або насадку для стрільби холостими патронами;
  • введений короткий (клинок 150 мм) багнет-ніж, що знімається, який мав швидше господарсько-побутове, ніж бойове призначення. Замість другого леза він отримав пилку, а в поєднанні з піхвами міг використовуватися для перерізання загороджень з колючого дроту[1].

Варіанти[ред.ред. код]

  • АКМ-С (Індекс ГРАУ — 6П4) — варіант АКМ зі складним прикладом. Система кріплення приклада була змінена замість АКС (складався вниз-вперед, під ствольну коробку). Модифікація розроблена спеціально для десантників.
  • АКМ-СУ — укорочений варіант АКМ зі складним прикладом, призначений для спецпідрозділів і повітряно-десантних військ. Був випущений в обмеженій кількості і широкого розповсюдження у військах не отримав. На озброєння офіційно не надходив.
  • АКМ-Н (6П1Н) — варіант з нічним прицілом.
    • АКМ-СН (6П4Н) — модифікація АКМ-Н зі складним металевим прикладом.
    • АКМ-Л — модифікація АКМ на якому встановлювалися: щілиноподібний полум'ягасник замість штатного компенсатора АКМ (полум'ягасник розроблений спеціально для комплексу «Л» і відрізняється від полум'ягасників СВД і ПК/ПКМ), Прицільна планка форми з кріпленням типу «ластівчин хвіст» для установки прицілів НВВ −3 і НСП-3А. Маса стрілецького комплексу АКМ-Л з прицілом і без патронів — 6255 г. існує модифікація зі складним прикладом.
  • АК-103 — Розроблений в 1990-х роках. Були внесені зміни, які були також раніше внесені при виробництві АК-74М. Автомат виконаний із складаним прикладом. У конструкції застосовані сучасні матеріали. Приклад, магазин, цівка, ствольна накладка і пістолетна рукоятка виготовлені з пластмаси і мають високу ударостійкість і стійкістю до зовнішніх впливів. На автоматах мається бічна планка для установки оптичних і нічних прицілів. На АК-103 передбачені посадочні місця для приєднання 40-мм підствольного гранатомета або багнета-ножа. Дулове гальмо забезпечує високу купчастість автоматичної стрільби за рахунок зменшення відведення автомата від точки прицілювання і зниження енергії віддачі при пострілі. Має калібр 7,62×39 мм, аналогічний АКМ.[4]

Характеристики[ред.ред. код]

Дальність прямого пострілу з АКМ:

  • по грудній фігурі — 350 м,
  • по фігурі що біжить — 525 м.

Зосереджений вогонь ведеться на відстані:

  • по наземних цілях — до 800 м,
  • по повітряних цілях — до 500 м.

Бойова скорострільність становить:

  • при стрільбі одиночними — до 40 пострілів на хвилину,
  • при стрільбі чергами — до 100 пострілів на хвилину.

Куля зберігає свою забійну дію на відстані до 1500 м. Дулова енергія кулі — 2030 Дж.

Вимоги нормального бою для АКМ:[1]

  • всі чотири пробоїни вміщаються в коло діаметром 15 см;
  • середня точка влучення відхиляється від контрольної точки не більше ніж на 5 см в будь-якому напрямку.

Перевірка бою здійснюється стрільбою поодинокими по перевірочній мішені або чорному прямокутнику висотою 35 см і шириною 25 см, укріпленому на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Дальність стрільби — 100 м, положення — лежачи з упору, автомат — з компенсатором без штик-ножа, патрони — з звичайною кулею, приціл — 3.

Показники сумарного розсіювання куль зі сталевою серцевиною при стрільбі короткими чергами з приведеного до нормального бою АКМ:[1]
Відстань стрільби, м Серединні відхилення по висоті, см Серединні відхилення по ширині, см Серцевинні смуги по висоті, см Серцевинні смуги по ширині, см Енергія кулі, Дж
100 8 11 24 34 1540
200 15 22 68 1147
300 23 33 70 101 843
400 31 44 95 135 618
500 39 56 119 171 461
600 47 67 144 205 363
700 55 78 169 239 314
800 64 90 196 275 284

Де серединне відхилення — половина ширини центральної смуги розсіювання, що вміщає 50% всіх влучень, а серцевинна смуга — смуга розсіювання, що містить 70% влучень.[5] Сумарне відхилення включає в себе відхилення куль і середніх точок попадання.[1]

Завдяки застосованим поліпшенням зменшилось розсіювання по висоті влучень в порівнянні з АК. Наприклад, сумарні серединні відхилення на відстані 800 м (вертикальне і по ширині):

  • АК — 76 і 89 см,[6]
  • АКМ — 64 і 90 см[1].
  • РПК — 68 і 67 см.
  • РПД — 46 і 43 см[7] .
  • СКС — 38 і 29 см[8] (для порівняння).

Будова[ред.ред. код]

Румунський солдат розбирає для чищення свій PM ​​md. 65 (ліцензійна копія АКМ)

АКМ складається з наступних основних частин і механізмів:

  • ствол зі ствольною коробкою, прицільним пристосуванням і прикладом;
  • компенсатор (в моделях з 60-х років XX століття)[2];
  • кришка ствольної коробки;
  • затворна рама з газовим поршнем;
  • затвор;
  • поворотний механізм;
  • газова трубка зі ствольною накладкою;
  • ударно-спусковий механізм;
  • цівка;
  • магазин;
  • багнет-ніж.

У комплект АКМ входять: приналежність (шомпол, протирка, йоржик, викрутка, виколотка, шпилька, пенал і маслянка), ремінь і сумка для перенесення магазинів. У комплект АКМС додатково входить чохол для автомата з кишенею для магазину.

Прицільне пристосування[ред.ред. код]

Прицільне пристосування АКМ складається з мушки і прицілу, який складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки й хомутика. На прицільній планці нанесена шкала з розподілам від 1 до 10 (дальність стрільби в сотнях метрів) і буквою «П» (постійна установка прицілу, що відповідає прицілу 3).

До автоматів пізниших випусків додається пристосування для стрільби вночі (самосвітна насадка), що складається з відкидного цілика з широким прорізом (встановлюється на прицільній планці) і широкої мушки (надівається на мушку зброї зверху), на які нанесені крапки, що світяться. Дане пристосування не відділяється в процесі експлуатації — при стрільбі вдень мушка і цілик відкидаються вниз, не заважаючи користуватися стандартними прицільними пристосуваннями.

Принцип дії автоматики[ред.ред. код]

Робота автоматики АКМ заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться з каналу ствола. При пострілі частина порохових газів, що виштовхують кулю, прямує через отвір у стінці ствола в газову камеру, тисне на передню стінку газового поршня, відкидаючи поршень і затворну раму із затвором у заднє положення. Затвор відкриває канал ствола, тиск порохових газів витягає з патронника гільзу й викидає її назовні. Затворна рама стискає зворотну пружину і ставить курок на взвод автоспуску.

Під дією зворотного механізму рама затвора із затвором повертаються в переднє положення. Затвор досилає новий патрон в патронник і закриває канал ствола. Затворна рама виводить шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка.

Замикання затвора здійснюється поворотом вправо і, як наслідок, заходженням його бойових виступів за бойові упори ствольної коробки.

Патрони[ред.ред. код]

Докладніше: 7,62×39 мм

Стрільба з АКМ ведеться патронами зразка 1943 року (7,62×39 мм) з наступними типами куль:[1]

  • звичайна зі сталевою серцевиною призначена для ураження живої сили противника, розташованого відкрито або за перешкодами, що можна пробити кулею. Оболонка — сталева покрита томпаком, серцевина — сталева, між оболонкою і серцевиною — свинцева сорочка. Не має розпізнавального забарвлення.
  • трасуюча призначена для вказання цілей і коректування вогню на відстанях до 800 м, а також ураження живої сили противника. Серцевина складається зі сплаву свинцю з сурмою, за ним знаходиться стаканчик з запресованим трасуючим складом. Колір кулі — зелений.
  • бронебійно-запальна призначена для запалювання горючих рідин, а також ураження живої сили, яка знаходиться за легкоброньованими укриттями на відстанях до 300 м. Оболонка — з томпаковим наконечником, серцевина — сталева зі свинцевою сорочкою. За серцевиною в свинцевому піддоні знаходиться запальний склад. Колір головної частини — чорний з червоним паском.

Збирання/розбирання[ред.ред. код]

AKM automatkarbin - 7,62x39mm.jpg

Неповне розбирання автомата проводиться для чищення, змащення й огляду в наступному порядку:

  1. відокремлення магазину і перевірка відсутності патрона в патроннику;
  2. витягнення пенала з приналежністю (у АКМ — з приклада, у АКМС — з кишені сумки для магазинів);
  3. відокремлення шомпола;
  4. відокремлення кришки ствольної коробки;
  5. відокремлення поворотного механізму;
  6. відокремлення затворної рами із затвором;
  7. відокремлення затвора від затворної рами;
  8. відокремлення газової трубки зі ствольною накладкою.

Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Повне розбирання проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження автомата під дощем або в снігу, при переході на нове змащення або ремонті в наступному порядку:

  1. неповне розбирання;
  2. розбирання магазина;
  3. розбирання поворотного механізму;
  4. розбирання затвора;
  5. розбирання ударно-спускового механізму;
  6. відокремлення цівки.

Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Влітку (при температурі вище 5 °C) необхідно використовувати збройове мастило і РЧС (розчин чищення стволів від нагару), а взимку (від +5 °C до −50 °C) — рідке збройове мастило (для змащування і очищення від нагару), ретельно видаливши (промивши всі металеві частини в рідкого рушничного мастила і витерши їх чистою ганчіркою) перед цим літнє мастило. Для зберігання на складі протягом тривалого часу автомат змащується рідким рушничним мастилом, загортається в один шар інгібітованого, а потім в один шар парафінованого паперу.

Оператори[ред.ред. код]

АКМ в Польщі, 15 серпня 2006 року.
Солдати НД Єгипту на навчаннях з автоматами Misr місцевого виробництва
АКМС з тренувальною лазерною системою (MILES) в руках польського солдата

Зображення[ред.ред. код]

АКМ на виставці Іжмаша «Збройна кузня Росії»:

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм модернизированный автомат Калашникова (АКМ и АКМС). 1983 год
  2. а б «Опис АК, АКС, АКМ і АКМС». world.guns.ru. 
  3. Благовестов А. И. (1999). У А. Е. Тараса. То, из чего стреляют в СНГ: Справочник стрелкового оружия. «Коммандос». Мн.: «Харвест». с. 656. ISBN 985-433-521-6. 
  4. «7,62 мм автоматы Калашникова АК103, АК104». Ижмаш. Процитовано 02-05-2014. 
  5. «Основы огневой подготовки». Процитовано 30-04-2014. 
  6. Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм автомат Калашникова (АК) (1958)
  7. Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм ручной пулемёт Дегтярева (РПД). 1957 год
  8. Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм самозарядный карабин Симонова. 1962 год С. 131
  9. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
  10. «Maadi Company for Engineering Industries (Factory 54) Special Weapons Facilities - Egypt». Fas.org. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2009-11-20. 
  11. John Pike (2005-04-27). «Maadi Company for Engineering Industries (Factory 54)». Globalsecurity.org. Процитовано 2009-11-20. 
  12. «Exhibits Page 16». Avtomats-in-action.com. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2009-11-20. 
  13. Jeff Freeman. «Egyptian Rifles». Home.comcast.net. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2009-11-20. 
  14. [1] [недійсне посилання]
  15. «Puolustusvoimat: Kalustoesittely». Mil.fi. 2009-05-20. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2009-11-20. 
  16. «Puolustusvoimat: Kalustoesittely». Mil.fi. 2009-05-20. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2009-11-20. 
  17. «consists of:». Zastava-arms.co.rs. Архів оригіналу за 2009-06-24. Процитовано 2009-11-20.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)

Література[ред.ред. код]

  • 7,62-мм самозарядный карабин Симонова. Наставление по стрелковому делу (вид. Второе исправленное). Москва: Военное издательство министерства обороны. 1962. с. 136.