Автомат Мілі

Діаграма станів для простого автомата Мілі, з одним входом та одним виходом. Кожен перехід відмічений вхідним (червоний) та вихідним (синій) символами. Автомат починає роботу в стані S_i. (В цьому прикладі автомат дає на виході XOR, двох останніх вхідних символів, тобто одиничку, якщо останній вхідний символ відрізнявся від попереднього він виводить одиничку. Більш складні автомати Мілі можуть мати багато входів та багато виходів.

Автомат Мілі — скінченний автомат чиї вихідні символи визначаються його станом, та символами на вході (на відміну від автомату Мура вихідні символи якого визначаються тільки його станом). На ребрах в діаграмі станів позначають вхідні та вихідні символи (а в автоматі Мура вихідні символи позначають на вершинах).

Автомат Мілі названий на честь Джорджа Мілі, який представив ідею в роботі 1955 року, «A Method for Synthesizing Sequential Circuits.»

Автомат Мілі може бути примітивною математичною моделлю шифрувальної машини. Якщо взяти за вхідний та вихідний алфавіти наприклад символи латинки, то можна сконструювати автомат Мілі, який буде для кожного вхідного рядка давати на виході зашифровану послідовність. Тим не менш, хоча його й можна використати для опису наприклад шифрувальної машини Енігма, діаграма станів буде занадто складною для конструювання відповідного автомата.

== В деяких формулювання функції переходів та виходів об'єднують в одну (T : S × X → S × Y).

Див. також

• Автомат Мура

Посилання

• Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
• Mealy, George H. A Method to Synthesizing Sequential Circuits. — С. 1045–1079. — Bell Systems Technical Journal , 1955.
• Roth, Charles H., Jr. Fundamentals of Logic Design. — С. 364–367. — Thomson-Engineering , 2004. ISBN 0534378048.